Сторінка
8

Японська філософія

«Руссо Сходу» — так називали сучасники Накае Теміна. У працях «Осягнення філософії», «Ще півтора року» та ін. з позицій при-родничонаукового матеріалізму стверджує: світ матеріальний, утворившись із сполучень деякої кількості хімічних елементів, «світ безнаявний, оскільки не створений». Можливо, що і земна куля, і сонце, і планети Сонячної системи конечні, але світ повинен бути безкінечним. Речі матеріального світу знаходяться у просторі і часі, рухаються тощо. Матерія і рух нерозривні. Обґрунтовуючи це положення, Накае Темін називав особливі форми руху. Його підхід близький до наукового розуміння, співвідношення матерії і руху («Осягнення філософії»). Накае Теміна цікавила і соціальна проблематика. Так, з'ясовуючи причини і рушійні сили соціального прогресу, робить висновки про те, що джерела прогресу виробничих відносин знаходяться у сфері ідеології, у розвитку знань, у підсумку - у духовній сфері. Такий цілісний аналіз суспільства не позбавлений раціональності, в сучасній соціальній філософії обґрунтовується як один з методологічних прийомів соціального пізнання. Вважаючи духовний фактор визначальним у розвитку суспільства, Накае Темін далі стверджує, що суспільний лад завжди повинен відповідати рівню розвитку народу, що визначається ідеалами, які розробляють передові мислителі.

Проблема впливу прогресивних мислителів на духовний рівень народу всебічно розвивається, обґрунтовується і реалізується в «теорії поступовості». За теорією Накае Теміна, завдання прогресивних мислителів - займатися просвітництвом народу і допомагати поступово просуватися до ідеального суспільного ладу. Суспільство розвивається, а справи здійснюються на основі старих ідей. Якщо мають наміри здійснити нові справи, то треба спочатку вкоренити нові ідеї у свідомості людей, витісняючи старі. Щоб там не було, ідеї завжди передують реальності. У праці «Ще півтора року» Накае Темін стверджує: великі і малі народи визначаються не розмірами їх територій, а настроєм їх душі. З цим важко не погодитися. Так, японський народ, розмірковує філософ, цілком переймається отриманням користі і зовсім не замислюється про справедливість і тому все, що відбувається на Землі, вважає правильним і без всяких сумнівів бореться з існуючими порядками. Далі висновок: народ кожної країни стає мислячим або бездумним залежно від того, розвивається чи не розвивається освіта в цій країні. Гідна уваги і актуальна думка Накае Теміна про роль філософії в суспільному розвитку, у політичному житті — ідеї, досі не реалізованої у сучасному суспільному розвитку.

Історія становлення філософської думки Японії — від філософсько-релігійного синкретизму до філософських академічних висот - переконує в тому, що східна концепція філософствування має специфічну історію і власну своєрідність, що жодною мірою не знижує ні оригінальності, ні привабливості східної філософії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Тосака Дзюн. Японская идеология.— М., 1983.

2. Нагапго Хироси. История философской мысли Японии.— М., 1991. Кодзаи Есисигз. Современная философия. Заметки о «духе Ямато».— М., 1974.

3. Мори Копти. Философия трудящихся.— М., 1965. Японские материалисты.— М., 1985. Современные японские мыслители.— М., 1958.