Сторінка
2

Японська філософія

Із виходом на авансцену громадського життя са мураїв у Японії встановлюється система бакухан (військово-феодальний уряд). Для системи характерний силовий тиск самураїв на селян, ремісників і купців, а військово-феодальпого уряду - на володарів князівств і феодалів. Для підтримування в системі бакухан суворої соціальної ієрархії, а також для закріплення суттєвих відповідностей у самому самурайстві, як суспільному прошаркові, потрібна була адекватна ідеологія. У таких умовах ідеологічні функції виконують конфуціанство, чжусіанські школи (різновид конфуціанства) і буддійсько-синтоїстський синкретизм (нерозчленованість). Головний філософський акцент в ідеології робиться на розгляді проблем суспільства: генеза, ієрархія соціальних відносин, питання управління державою, місце і роль людини у суспільстві, мораль і моральність у суспільстві та ін.

В ХІІ-ХУІІ стст. міжусобні війни самураїв викликали суперечливі, іноді парадоксальні явища духовного життя Японії. Соціальні і духовні процеси, що відбувалися в суспільстві, знайшли відображення в появі філософської парадоксальної свідомості. Зокрема, у дзен-буддизмі. Дзен сформувався під сильним впливом даосизму. Для дзен-буддизму характерні нехтування встановленими нормами розумного і морального, любов до парадоксу, інтуїтивізм, безпосередність. Основа понятійної і художньої мови дзен — лаконічний натяк і ритмічна пауза. Наставники дзен навчали простому, що не вимагає жодної підготовки, раптовому поглядові на цілісність буття. Важливе місце у дзен займає використання психотехніки. Так, у секті Ріндзай основний метод психотехніки - реалізація ірраціональної (тобто недоступної розуму) загадки, роздуми над алогічними питаннями (кун-ан, у японській вимові коан). Про особливості філософствування у системі дзен дають уяву два Коани. Перший має назву «Чашка чаю». Нан-ін, японський учитель Дзен, який жив в еру Мейдзі, приймав у себе японського професора, який прийшов дізнатися, що таке Дзен. Нан-ін запросив його на чай. Він налив гостеві чашку вщерть і продовжував лити далі. Професор стежив за тим, як переповнюється чашка і нарешті не витримав: «Так чашка ж налита по вінця. Більше не поміститься!» «Так само, як ця чашка, — сказав Нан-ін, — ви переповнені вашими власними думками і роздумами. Як же я зможу показати вам Дзен, якщо спершу не спорожнили чашку?» Другий Коаи має назву «Неможливо вкрасти місяць». Мова йде про Ренана, майстра дзен, який мешкав у маленькій хижці біля підніжжя гори. Якось до хижки проник злодій і виявив, що там нічого поцупити. Повернувшись, Ренан застав у себе злодія. «Ти пройшов довгий шлях, щоб відвідати мене, — сказав злодієві, — і ти не повинен повернутися з порожніми руками. Будь ласка, візьми у подарунок мій одяг». Ошелешений злодій взяв одяг і тихенько вийшов. Реиан сидів голий, милуючись місяцем. «Нещасний хлопець, - задумливо сказав Реиан, - мені так би хотілось подарувати йому Місяць». У філософському стилі дзен іноді допускається неможливість знайти відповідь на актуальні проблеми: приховані, відсутні шляхи виходу з ситуації. Це викликає відчай, занурення в який приводить до краху віри в розум, до смерті Я і до майбутнього воскресіння по той бік логічного мислення, що супроводжується екстатичним переживанням і усвідомленням єдності буття. Звичайно, дзен - стиль життя, який формується під впливом специфічного ритму дня в монастирі, медитації, споглядання природи і предметів мистецтва.

Соціальна криза знайшла специфічне відображення в діяльності шкіл дзедо, нітірен, сіп періоду Камакури. Школа дзедо заснована ченцем Ген-ку (Хонен) (1133-1212 рр.), школа сін - учнем Генку ченцем Сінраном (1173-1262 рр.). Ці школи відображали соціальні настрої селян і проповідували спасіння за допомогою молитви Будді (Нембуцу) і молінь сут-рам без здійснення розкішних ритуалів і пожертв, закликали посягати суть віри в глибокому релігійному чутті, устремлінні до того берега (тобто просвітлення). У школі Нітірен (засновник Нітірен, 1222-1282 рр.) простежується заклик до здійснення суспільних реформ. Послідовники вчителя Нітірена проповідували досягнення стану Будди за допомогою виголошення особливої молитви - даймоку. Широко відома сакральна фраза прихильників школи: «Слава сутрі Лотоса благого Закону! - Наму мехоренге Ке!», що вважалася одним із основних засобів досягнення просвітлення. Загальну тенденцію до поглиблення релігійних почуттів у період великих соціальних змін своєрідно відобразив Доген.

Релігійного філософа Догена (1200-1253 рр.) по праву вважають найвидатнішим буддійським мислителем Японії епохи Середньовіччя, сформоване ним учення стало однією з ланок, що поєднує японську культуру з китайською і справило великий вплив на поширення дзен-буддизму в Японії. Вчення Догена сприяло розвитку середньовічної національної культури, суспільної і світоглядної думки японців. Доген намагався на основі релігійно-філософських міркувань зробити людину духовно вільною — шляхом руйнування зв'язку між минулим і майбутнім — і обґрунтував мить сучасного у вічному, яке розумів як необумовлене. Кожна подія, навчав Доген, як символ цілісності буття, не вимагає жодного розвитку і доповнення. Усяка увага до обумовленого (тобто причинно-наслідкових зв'язків) відволікає людину від звільнення, від безкорисливого заглиблення в повноту буття.