Сторінка
1

Територіальна громада – первинний об’єкт місцевого самоврядування

1) Територіальна громада – первинний об’єкт місцевого самовряду­вання.

2) Конституція України про місцеве самоврядування і місцеві фінанси.

1. Згідно зі ст. 140 Конституції основним елементом місце­вого самоврядування в Україні є територіальна громада.

"Місцеве самоврядування, як зазначено у ч. 1 цієї статті, є правом територіальної громади — жителів села чи добро­вільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцево­го значення в межах Конституції і законів України".

У ч. З ст. 140 Основного Закону вже стверджується, що питання місцевого значення вирішуються як безпосередньо громадою, так і через органи самоврядування, тобто не само­стійно колективом громади.

Первинним об'єктом місцевого самоврядування, основ­ним носієм його функцій і повноважень згідно зі ст. 6 цього Закону є територіальна громада села, селища, міста.

У містах з районним поділом територіальні громади райо­нів у містах діють як суб'єкти права власності.

Формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення є місце­вий референдум, предметом якого може бути будь-яке пи­тання, віднесене Конституцією і законами України до відання місцевого самоврядування, і рішення якого є обов'язкови­ми до виконання на відповідній території.

Іншою формою участі громади у вирішенні питань місце­вого значення є загальні збори громадян за місцем прожи­вання, рішення яких можуть враховуватися органами місце­вого самоврядування в їх діяльності.

Нарешті, члени територіальної громади мають право місцевої ініціативи, тобто право ініціювати розгляд у раді будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого само­врядування.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єдну­вати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підпри­ємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів міс­цевого самоврядування, фінансове підтримує місцеве само­врядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компен­суються державою.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що перебуває в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культур­ного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних оди­ниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві по­датки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворю­ють, реорганізовують і ліквідовують комунальні підприєм­ства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значен­ня, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціаль­но-економічного та культурного розвитку відповідних облас­тей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів держав­ного бюджету для їх відповідного розподілу між територіаль­ними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюдже­тів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, пе­редає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язкови­ми до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів не­відповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцево­го самоврядування, якщо вони: порушують Конституцію або закони України; обмежують права і свободи громадян; не за­безпечують наданих їм законом повноважень.

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає порядок і підстави дострокового припинення повно­важень:

- рад (ст. 78);

- сільського, селищного, міського голови, голови район­ної у місті, районної, обласної ради (ст. 79).

Закон передбачає і підстави дострокового припинення повноважень органів самоорганізації населення.

Згідно зі ст. 80 Закону повноваження цих органів припи­няються у разі:

1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, ра­йонної у місті ради, її виконавчого комітету, загальних збо­рів громадян або невиконання своїх повноважень;

2) їх саморозпуску.

Рішення про дострокове припинення повноважень орга­ну самоорганізації населення приймається загальними збо­рами громадян, що утворили даний орган, або відповідною радою.

2. За статтями 142 і 143 Конституції України та ст. 16 За­кону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мате­ріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територі­альних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управ­лінні районних і обласних рад.