Сторінка
2

Місце державного казначейства України у фінансовій системі держави: становлення, проблеми та перспективи

Державне Казначейство та його органи на місцях доводять до головних розпорядників коштів обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету. Воно також організовує розподіл між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя відрахувань від загальнодержавних зборів і обов'язкових платежів за нормативами, встановленими в Законі про Державний бюджет, перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань та організовує й здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом і місцевими бюджетами.

Державне Казначейство веде облік руху коштів бюджету на своїх рахунках, організовує та здійснює збирання, зведення й аналіз фінансової звітності про стан виконання державного і зведеного бюджетів та подає вказану звітність органам влади й управління, здійснює разом з Національним банком та Мінфіном управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом і його обслуговування.

До питань Державного Казначейства входять надання Мінфіну пропозицій по скороченню видатків державного бюджету, розробка й затвердження нормативно-методичних та інструктивних документів по бухгалтерському обліку, звітності й організації виконання бюджету. На основі аналізу фінансового стану галузей господарства Казначейство розробляє проекти законодавчих і нормативних актів. Зрозуміло, в межах своїх прав.

До прав Державного Казначейства належать: відкривати в установах банків рахунки по доходах і видатках державного бюджету; отримувати у них кредит в межах бюджетного року для покриття тимчасових касових розривів бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їх погашення й виплати доходу по них; проводити у виконавчих органах влади, підприємствах, установах і організаціях, банках незалежно від форми власності перевірки використання бюджетних коштів; одержувати від банків відомості про стан поточних бюджетних рахунків названих установ і організацій та про стан грошових коштів державних позабюджетних фондів. При виявленні порушень чинного законодавства при виконанні бюджетів Казначейство має право вимагати від посадових осіб усунення порушень, а в необхідних випадках припиняти фінансування і в безспірному порядку вилучати як у виконавчих органів влади, так і у підприємств, установ та організацій раніше надані кошти бюджету чи позабюджетних фондів (у разі виявлення нецільового чи неефективного їх використання).

Головне управління Державного Казначейства у своїй діяльності взаємодіє з органами влади й управління, органами податкової державної адміністрації, фінансовими органами, установами банків та державного контрольно-ревізійного управління.

Таким чином, головна мета Державного Казначейства та його органів полягає у вирішенні всього комплексу питань, пов'язаних з виконанням Державного бюджету, починаючи із забезпечення контролю за надходженням загальнодержавних доходів і зборів до їх проходження через банки з наступним використанням, у межах передбачених в бюджеті асигнувань, розпорядниками кредитів.

В основу діяльності Державного Казначейства покладений принцип єдиного рахунку Державного бюджету в поєднанні з централізацією, через яку забезпечується щоденний аналіз державних коштів, що дає змогу маневрувати державними грошовими коштами, швидко й ефективно їх перерозподіляти в межах затверджених у бюджеті асигнувань, створювати нагромадження для реалізації державних програм.

3. Перспективи Державного Казначейства України

У подальшій діяльності Державне Казначейство повинно перейти від виконання бюджету по відомчому принципу до виконання його по територіальному принципу.

Казначейство провадить оплату рахунків установ, які утримуються з Державного бюджету, зі своїх рахунків. Отже, випадає ланка перерахування коштів на рахунки розпорядників кредитів, а з них — уже на потреби установ, економиться час, гроші та їх оборотність. Образно кажучи. Казначейство виконуватиме функцію касира розпорядників кредитів. Розпорядники кредитів на основі повідомлень Казначейства лише планують видатки та їх спрямування. При цьому забезпечується жорсткий контроль Казначейства за проходженням (використанням) коштів бюджету, їх цільовим і предметним використанням. Це цілком відповідає меті створення Казначейства —впровадження в життя єдиного казначейського рахунку в Національному банку України і його регіональних управліннях та через них проведення всіх операцій розпорядників кредитів Державного бюджету.

Трансформація економіки України до ринкових ме­ханізмів господарювання створила об'єктивні передумови для утворення нової структури управління державними фінансами, що забезпечує якісний і оперативний контроль за своєчасністю і повнотою надходжень доходів до Державного бюджету України, цільове і ефективне витрачання бюджет­них коштів, прозорість усього процесу виконання Державно­го бюджету України.

Фундамент переходу на казначейське виконання Держав­ного бюджету України заклав Указ Президента України «Про Державне казначейство України» №335/95, виданий у квітні 1995 року. Зі створення Державного казначейства України почалася реорганізація виконання бюджетного процесу.

Головне призначення казначейства як державного інсти­туту — забезпечення точного обліку доходів та видатків дер­жавного бюджету, централізація інформації про рух бюджет­них коштів, здійснення попереднього контролю за їх цільо­вим і ефективним витрачанням, ефективне управління гро­шовими потоками Державного бюджету України.

За минулі роки проведена значна робота щодо формуван­ня єдиної централізованої системи органів державного казна­чейства, розроблення методологічних принципів казначейсь­кого виконання Державного бюджету України, взаємодії з іншими органами законодавчої і виконавчої влади, що беруть участь в організації та здійсненні бюджетного процесу.

На органи Державного казначейства покладені такі функції:

1. Розробка довготермінових та оперативних прогнозів що­до надходження коштів до державного бюджету.

2. Здійснення контролю за дотриманням чинного законо­давства України з питань виконання державного бюджету, надходження коштів до державних цільових фондів.

3. Здійснення контролю над касовим виконанням держав­ного бюджету за доходами.

4. Організація роботи з ведення обліку доходів державного бюджету на основі складання реєстрів.

5. Організація проведення аналітичної роботи з основних напрямків роботи.

6. Регулювання фінансових взаємовідносин між держав­ними і місцевими бюджетами та платниками податків.