Сторінка
1

Територіальна громада – первинний суб’єкт місцевого самоврядування

Організаційно-правова основа місцевого самоврядування полягає, перш за все, у тому, що його органи є юридичними особами. Згідно з Конституцією і законами України вони на­діляються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність від­повідно до закону.

Крім того, органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у разі здійснення яких вони підконтрольні відповід­ним органам виконавчої влади (ст. 16 Закону).

За статтями 142 і 143 Конституції України та ст. 16 За­кону України "Про місцеве самоврядування в Україні" мате­ріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територі­альних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управ­лінні районних і обласних рад.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єдну­вати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підпри­ємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів міс­цевого самоврядування, фінансове підтримує місцеве само­врядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компен­суються державою.

Територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що перебуває в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культур­ного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних оди­ниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві по­датки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворю­ють, реорганізовують і ліквідовують комунальні підприєм­ства, організації та установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значен­ня, віднесені законом до їхньої компетенції.

Обласні та районні ради затверджують програми соціаль­но-економічного та культурного розвитку відповідних облас­тей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів держав­ного бюджету для їх відповідного розподілу між територіаль­ними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюдже­тів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Держава фінансує здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок коштів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету у встановленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, пе­редає органам місцевого самоврядування відповідні об'єкти державної власності.

Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Органи місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язкови­ми до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів не­відповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

2. Міжбюджетні відносини та їх вплив на місце фінанси

Функціонування місцевих фінансів пов’язано із забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого самоврядування. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Місцеві представницькі та виконавчі органи влади для виконання покладених на них обов’язків формують, розподіляють і використовують централізовані фонди коштів. Оскільки сутнісними проявами фінансів як економічної категорії є економічні та суспільні (соціальні) відносини, то місцеві фінанси взаємопов’язані із соціально-економічним розвитком регіону. Через місцеві фінанси держава активно проводить соціальну політику, фінансуючи з місцевих бюджетів заклади освіти, медицини, комунального обслуговування населення тощо. Крім того, з державного бюджету до республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів передаються кошти у вигляді дотацій для їх відповідного розподілу між територіальними громадами та для виконання спільних проектів. До складу місцевих фінансів включаються також кошти організацій, підприємств усіх форм власності, які спрямовуються на розвиток соціальної інфраструктури регіону та на задоволення соціальних інтересів і потреб.