Сторінка
3
Відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку від 14.01.1997р. за № 13 «Про впровадження казначейської системи виконання державного бюджету» затверджено сектор управлінь і відділень територіальних органів казначейства.
На органи Державного казначейства покладені такі функції:
1. Розробка довготермінових та оперативних прогнозів щодо надходження коштів до державного бюджету.
2. Здійснення контролю за дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходження коштів до державних цільових фондів.
3. Здійснення контролю над касовим виконанням державного бюджету за доходами.
4. Організація роботи з ведення обліку доходів державного бюджету на основі складання реєстрів.
5. Організація проведення аналітичної роботи з основних напрямків роботи.
6. Регулювання фінансових взаємовідносин між державними і місцевими бюджетами та платниками податків.
7. Підготовка пропозицій із збільшення доходної частини державного бюджету.
8. Підготовка інформацій та звітів.
9. Розробка методичних рекомендацій та організація методологічного забезпечення відповідних структурних підрозділів.
10. Надання практичної допомоги відповідним структурним підрозділам.
Головне управління Державного казначейства в областях відповідно до завдань, покладених на Державне казначейство, організовує та здійснює виконання державного бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку; здійснює керівництво територіальними органами Держказначейства; управління доходами та видатками державного бюджету, провадить операції з наявними бюджетними коштами, у тому числі в іноземній валюті, в межах розпису доходів та видатків державного бюджету; за дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністерства фінансів здійснює операції з іншими коштами, що перебувають у розпорядженні уряду; організовує та здійснює прогнозування та касове планування коштів держбюджету, визначає на основі чинного законодавства обсяги їхнього поточного використання у межах, затверджених на відповідний період видатків; доводить до головних розпорядників коштів і територіальних органів казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету; організовує та здійснює взаємні розрахунки між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; організовує та здійснює збирання, зведення та аналіз фінансової звітності про стан виконання державного та зведеного бюджетів, подає зазначену звітність до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства фінансів; здійснює разом з Національним банком та Міністерством фінансів управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом і провадить їх обслуговування відповідно до чинного законодавства; регулює фінансові взаємовідносини між державним бюджетом та державними фондами, організовує та здійснює контроль за надходженням, рухом і використанням коштів цих фондів; подає Міністерству фінансів, у разі потреби, пропозиції щодо скорочення видатків державного бюджету та інше.
У разі, коли зазначені територіальні органи Державного казначейства та Головне Управління Державного казначейства безпосередньо здійснюють операції щодо виконання державного бюджету, останні виконують ті ж функції, що й відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.
Органи Державного казначейства мають право відкривати в установах банків рахунки за доходами та видатками державного бюджету; отримувати у банках на договірних засадах внутрішньо річний кредит у межах, встановлених законодавчим актом про державний бюджет на відповідний рік для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету; провадити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їхнє погашення та виплату доходу за ними тощо.
Запровадження казначейської системи виконання держбюджету супроводжується докорінним перерозподілом функцій між фінансовою та банківською системами, органами державної влади, установами та організаціями, які утримуються з державного бюджету. Банківська система здійснює лише функцію акумуляції (а не обліку та розподілу) коштів держбюджету, зберігання і перерахування їх за дорученням Державного казначейства, а також приймання, зберігання і видачі готівки. За головними розпорядниками коштів зберігається право на визначення конкретних напрямків використання коштів [8, с. 348].
Одночасно функціонує єдиний казначейський рахунок, на який зараховуються відповідно до бюджетної класифікації усі державні доходи і з якого розподілятимуться наступні видатки державного бюджету, тобто державні кошти сконцентровані в руках одного господаря.
Уряд, маючи вичерпну інформацію про стан державних фінансів у режимі реального часу, здійснює контроль за дотриманням встановленого дефіциту державного бюджету, тобто володіє фінансовими важелями впливу на економічну ситуацію.
Поточні бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів в установах банків закриті. Для обліку цих операцій за видатками розпорядників коштів призначені реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, відкриті в рамках єдиного казначейського рахунку. У зв'язку з цим майже вирішена проблема достовірності звітності, оскільки більшість даних для її складання надходить до органів Державного казначейства щоденно.