Сторінка
2

Інфляційні очікування

В даній курсовій роботі необхідно дослідити сутність інфляційних очікувань, інфляційні процеси, що з ними пов’язані, та зробити висновки щодо заходів при виникненні інфляційних очікувань. Для такого дослідження поставимо завдання:

1. з наукових позицій визначити сутність інфляційних очікувань, їх причини та наслідки, а також узанальнити світовий досвід регулювання інфляційних очікувань;

2. проаналізувати на основі статистичної та фактичної інформації реальну економічну ситуацію інфляційних очікувань в Україні;

3. сформулювати аргументовані пропозиції щодо регулювання інфляційних очікувань.

1 Природа інфляційних очікувань

1.1 Поняття інфляції та інфляційних очікувань.

Інфляція – це підвищення загального рівня цін, або, що больш точно, переповнення каналів обігу грошової маси понад потребами товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці та відповідно зростання товарних цін [6].

Але таке розуміння інфляції не можна важати повним. Інфляція, що хоч і виявляється лише в зростанні цін, не є лише грошовим явищем. Інфляція – це соціально-економічне явище, що породжується диспропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства. Одночасно, інфляція – одна з найбільш гострих проблем сучасного розвитку економіки у всіх країнах світу.

Суть інфляції полягає в тому, що національна валюта знецінюється по відношенню до товарів, послуг та іноземних валют, які зберігають стабільність своєї купівельної здатності. Деякі російські вчені додають до цього переліку ще й золото, надаючи йому роль всезагального еквіваленту.

З теоретичної точки зору інфляція – це дисбаланс між сукупним попитом та сукупною пропозицією. В своїй теорії послідовники Д. Кейнса пояснюють настання інфляції надмірним попитом при повній зайнятості, а неокласики, навпаки, зростанням видатків виробництва, тобто пропозицією. Тобто виділяються дві альтернативні концепції: інфляція попиту та інфляція пропозиції (видатків).

Інфляція пропозиції означає зростання цін внаслідок збільшення видатків виробництва. Джерелом зростання видатків є держава, профспілки та фірми. Наприклад, в умовах зростання цін профспілки вимагають підвищення заробітної плати, що спричиняє спіраль “ціни - зарплата”.

Загальне підвищення рівня цін пов’язується різними школами в сучасній економічній теорії також із зміною структури ринку в ХХ сторіччі. Сучасний ринок – це в значній мірі олігополістичний ринок. А олігополіст має в деякій мірі владу над ціною І якщо навіть олігополії не першими почали “змагання цін”, вони зацікавлені в її підтримці та посиленні.

В залежності від того, яких форм набуває нерівновага попиту та пропозиції, розрізняють відкритий та прихований види інфляції [4].

Відкрита інфляція характерна для економіки з вільним ціноутворенням, і є хронічним зростанням цін на товари та послуги. Її механізмом є механізм адаптивних інфляційних очікувань, що базується на деформації психології покупців. Спостерігаючи зростання цін, покупці намагаються передбачити, наскільки подорожчають товари, і нарощують поточний попит на шкоду заощадженням, а це, в свою чергу, скорочує обсяг кредитних ресурсів, що шкодить зростанню капіталовкладень, виробництва та пропозиції.

Прихована інфляція є характерною для економіки з регульованими цінами (і, можливо, заробітною платою). і виявляється в товарному дефіциті, погіршенні якості продукції, вимушеному накопичуванні грошей, розвитку тіньової економіки, бартерних угод. Прихована інфляція також виникає внаслідок підтримання державою товарних цін нижче цін рівноваги попиту та пропозиції (різноманітні “коридори”), при якій гроші перестають бути всезагальним купівельним засобом та мірою розподілення товарів та послуг. Цей вид інфляції дуже небезпечний, так як веде до руйнування ринкового механізму.

Інфляційні очікування є досить небезпечним явищем для економіки. Вони виникають при інфляції, що підтримує сама себе. Населення та господарські суб’єкти звикають до постійного підвищення рівня цін. Населення вимагає підвищення заробітної плати і запасається товарами, очікуючи їх швидкого подорожчання, таким чином провокуючи швидке підвищення цін на товари, що зненацька отримали підвищений попит. Виробники ж очікують підвищення цін з боку своїх постачальників, одночасно закладаючи в ціну своїх товарів прогнозоване ними зростання цін на комплектуючі, розкручуючи тим самим маховик інфляції. Таким чином виробники та покупці вбезпечують себе від наслідків інфляційних процесів, але тим самим прискорюють інфляцію. Живий приклад таких інфляційних очікувань можна було спостерігати кілька років тому, коли ціни росли в декілька разів швидше, ніж зарплата, населення намагалось придбати товари, що наступного дня ставали дорожчими, а виробники підвищували ціни та скорочували обсяг виробництва, збільшуючи інфляційний рівень [12].

Вчені виділяють декілька видів інфляційних очікувань. Інфляційні очікування поділяються на очікування покупців та очікування виробників, що мають різну природу та різні механізми дії. Крім того, існують адаптивні, раціональні, перспективні очікування.

Адаптивні очікування передбачають пристосування до існуючого рівня інфляції. Адаптивні інфляційні очікування стримують вихід країни з інфляційного тиску, так як вони викликають ажіотажний попит, а він піднімає рівень товарних цін. Такі очікування в основному постійні, тобто суб’єкти не змінюють свою думку про хід інфляції і притримуються однієї і тієї ж політики по відношенню до інфляційних процесів. Такі очікування мають місце, коли ситуація на ринку більш-менш відома та немає спонукань до зміни ситуації, що склалася. Адаптивні очікування порівняно легко передбачити та оцінити. Перспективні ж інфляційні очікування передбачають зміну суб’єктами ринку своїх оцінок та дій. Такі очікування мають місце, коли ситуація на ринку часто змінюється. Суб’єкти ринку намагаються застрахуватись від можливих стрибків цін, і в них виникають несприятливі для ринку перспективні очікування. При цьому можуть виникнути непередбачені очікування, що може спричинити прискорення інфляційних процесів.

Головною рисою раціональних очікувань є розумно обгрунтований облік ринковим суб’єктом різних економічних параметрів, що бере до уваги дії інших ринкових суб’єктів. На жаль, більшість інфляційних очікувань на українському ринку не можна назвати раціональними. В більшості випадків підприємцями береться до уваги фінансовий стан власного підприємства, без урахування інших економічних параметрів. Це відбувається через невміння правильно оцінювати ситуацію на ринку. В різних умовах можуть бути раціональними як адаптивні очікування, коли зберігається орієнтація на них основної маси ринкових суб’єктів, так і перспективні очікування у випадку масової зміни суб’єктами ринку своїх оцінок. Останній процес важко піддається обліку та може породжувати в однієї частини суб’єктів раціональні, а в іншої нераціональні очікування, в залежності від їх оцінки ринкової ситуації. Але в будь-якому випадку нераціональні перспективні інфляційні очікування найбільш небезпечні для економіки [10].