Сторінка
20
При визначенні впливу фактора зміни обсягів виробництва слід враховувати, що зі зміною обсягів виробництва змінюються постійні витрати на одиницю продукції. Частина витрат може змінюватися протягом року, але не пропорційно до змін обсягів виробництва. Такі витрати належать до умовно-змінних.
Зміна технічного рівня виробництва виллється в економії матеріальних і трудових ресурсів за такими основними напрямками:
1) упровадження нових та удосконалення існуючих технологій;
2) застосування нових видів сировини і матеріалів та раціоналізація їх використання;
3) зниження трудомісткості одиниці продукції.
Зменшити вихідні грошові потоки та підвищити платоспроможність підприємства можна й за рахунок зменшення чи заморожування інших витрат, які не належать до собівартості продукції.
3.3. Залучення інвестицій з метою стабілізації діяльності підприємства
Перш ніж здійснювати заходи щодо залучення фінансових ресурсів, необхідних для санації підприємства, слід визначити потребу в капіталі. Потреба в капіталі — це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства у грошових та матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги.
Базою для класифікації форм, яких може набирати потреба в капіталі, є групування вихідних грошових потоків підприємства. Потреба в капіталі зумовлюється тим, що момент здійснення грошових витрат та момент надходження грошових коштів за продукцію, на виробництво якої понесені витрати, не збігаються в часі. Щоб визначити потребу в капіталі, сукупні витрати підприємства доцільно розмежувати на дві групи:
1. витрати, пов’язані з підготовкою та організацією виробництва (капітальні витрати);
2.витрати, пов’язані з веденням та обслуговуванням виробництва (поточні витрати).
До першої групи належать витрати на заснування (реорганізацію) підприємства, купівлю та введенню в дію основних фондів. Кошти, заморожені в таких витратах, повертаються на підприємство поступовим їх включенням у ціну реалізації продукції протягом тривалого часу. Отже, капітал, необхідний дляя фінансування зазначених витрат, має бути мобілізований на довгостроковий період. Такий капітал називають інвестиційним.
Витрати другої групи пов’язані з оплатою праці персоналу та придбанням предметів праці. Вони повністю переносять свою вартість на готову продукцію в поточному виробничому циклі, повністю включаються в ціну реалізованої продукції і повертаються на підприємство через короткий проміжок часу. Для фінансування таких витрат визначають потребу в оборотному капіталі. Оборотний капітал (оборотні кошти) — це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва та реалізації продукції. |
ДВАТ “Шахта ім. Калініна” може розраховувати тільки на два видри інвестицій :
1. Вкладення держави, як власника в розвиток підприємства;
2. Підтримка кредиторів, котрі бажають повернути свої гроші.
Напрямки фінансування галузі з боку держави узагальнені у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Обсяг фінансування галузі за рахунок державного бюджету
За роками | |||||
Напрям використання та джерело фінансування | розрахункова потреба | ||||
2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 - 2010 | |
За рахунок державного бюджету, усього |
6028,7 |
5208,5 |
4503,6 |
3348,1 |
15000 |
у тому числі: | |||||
1) державна підтримка, усього |
2971,4 |
2773,1 |
2485,5 |
2420,1 |
9823 |
у тому числі: | |||||
на собівартість вугільної продукції |
841,9 |
716,6 |
605,8 |
541,5 |
2244,7 |
на капітальні вкладення |
2129,5 |
2056,5 |
1879,7 |
1878,6 |
7578,3 |