Сторінка
7
Обмеженість комерційного кредиту переборюється банківським. Банківський кредит дається у вигляді грошової позички, банками й різноманітними кредитно-фінансовими установами підприємцям і іншим позичальникам. Об'єктом банківського кредиту виступає грошовий капітал, що відокремився від промислового. Угода позички тут відділена від актів купівлі-продажу. Позичальником може бути фірма, держава, приватний сектор, а кредитором - кредитно-фінансові установи. Метою кредитора є одержання прибутку у вигляді відсотка. Кредитор надає позичковий капітал позичальнику на умовах повернення, терміновості і сплати відсотка.
Як було відзначено вище, банківський кредит переборює кордони комерційного кредиту, тому що він не обмежений напрямком, термінами і сумами кредитних угод. Сфера його використання ширша: комерційний кредит обслуговує лише обіг товарів, банківський кредит - і нагромадження капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових прибутків і заощаджень усіх прошарків суспільства.
В останній період велике значення має лізинг. “Лізинг - довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів, споруд виробничого призначення з погашенням заборгованості протягом декількох років”.[19, с.68] Використання лізингу має свої переваги, оскільки "при цій формі співробітництва для перебудови виробництва на базі сучасної технології і випуску продукції, що відповідає самим суворим вимогам ринку, не потрібно споконвічних володінь важливих коштів. Всі витрати на даному етапі покривають лізингові компанії. Лізинг не є банківською операцією у вузькому значенні слова. Він відноситься до близької до банківської форми фінансування, що може здійснюватися торгово-промисловими підприємствами як побічна операція. Але в першу чергу це компетенція спеціально створених лізингових товариств.
Останнім часом одержали широке поширення іпотечний кредит і овердрафт. Іпотечний кредит - це довгострокові позички під заставу нерухомості (землі, виробничих і житлових будинків). Основним його джерелом служить емісія іпотечних облігацій корпораціями і банками. Овердрафт, надається приватним особам, що мають право платежу чеками в сумі, яка перевищуює залишок на рахунках. Овердрафт припускається у відомих межах, наприклад, у суму місячного окладу на термін не більш 15 днів. Протягом установленого строку клієнт зобов'язаний погасити виникшу заборгованість, після чого він одержує право на новий кредит у вигляді овердрафта.
В даний час величезне значення для нормального функціонування всієї економічної системи в цілому мають державний і міжнародний кредит. Державним кредитом називають сукупність кредитних відносин, у яких позичальником або кредитором виступають держава, місцеві органи влади стосовно громадян і юридичних осіб. Державний кредит виражає відносини в грошовій формі між державою з одного боку, і фізичними або юридичними особами з іншого, частіше усього з банками, страховими компаніями і підприємцями. Кредит буде державним у тому випадку, коли в якості учасника позичкової угоди виступають центральний уряд або місцеві органи влади. У цьому відношенні його можна порівняти з іншими формами кредиту, у першу чергу з банківським, де обов'язковим учасником позичкової угоди є банк.
Рух капіталу в сфері міжнародних економічних відносин, пов'язане з наданням валютних і товарних ресурсів на умовах повернення, терміновості і сплати відсотків, називають міжнародним кредитом. У якості кредиторів і позичальників виступають банки, підприємства, держави, міжнародні і регіональні організації.
Форми міжнародного кредиту можна класифікувати по головних ознаках, що характеризує окремі сторони кредитних відносин.
По строках міжнародні кредити підрозділяються на короткострокові - до 1 року, середньострокові - від 1 року до 5 років і довгострокові - понад 5 років.
Міжнародний кредит виконує такі функції:
v перерозподіл позичкових капіталів між країнами з метою забезпечення безупинного процесу відтворення для досягнення максимального прибутку;
v економія витрат обігу в сфері міжнародних розрахунків внаслідок розвитку безготівкових платежів;
v прискорення концентрації і централізації капіталу.
Також міжнародний кредит, розсуваючи межі індивідуального нагромадження, сприяє створенню нових фірм. Тобто можна сказати, що міжнародний кредит виконує ті ж функції, що й інші форми кредиту, тільки в міжнародному аспекті.
1.4.Інші надходження фінансових коштів
До джерел фінансових ресурсів відносять також надходження грошових коштів за рахунок благодійних внесків (меценацтво), страхових внесків, від продажу закладеного майна боржника, спонсорських внесків і т.д. Спонсор – це юридична або фізична особа, яка финансує якийсь захід. Спонсорство – це двосторонній процес. Підприємство отримує необхідні йому фінансові ресурси, а спонсор – деяку вигоду у вигляді підвищення його іміджу і престижу, рекламу, підготовку кваліфікованих спеціалістів, а також у формі прямого прибутку від профінансованого ним захода.
2. Основні техніко-економічні показники роботи дослідного хлібозавода
2.1. Історична довідка і характеристика потужності
Київський дослідний хлібозавод став до ладу 1965 року (тоді це був хлібозавод №9 і мав проектну потужність 65 тонн хлібобулочних виробів за добу). У ті часи кількість населення міста інтенсивно зростала, а тому вже наступного року у зв”зку з підвищенням попиту на хлібобулочні вироби було введено ще одну третю піч БН-50. Згодом модернізували кілька виробничих ліній. Зокрема, замість першої встановлено дослідну лінію А2-ХЛП з піччю ПХК-16. Щоб полегшити працю пекарів, на чотирьох лініях облаштували автоматичні укладальники тістових заготовок у люльки вистоювальної шафи й механізували їх пересадку на під печі.
Основна й додаткова сировина – сіль, цукор, дріжджове молоко, безводний рідкий жир, олія – надходять і зберігаються безтарним способом. Це полегшує працю дозувальника і дає змогу легко транспортувати компоненти для приготування напівфабрикатів. У 1975 році на автоматичний режим переведено компресорне відділення. А через два роки завод набув статусу дослідного і став базовим підприємством по випробовуванню нової техніки і технології.
Наприкінці 1979 року потужність дослідного вже зросла до 93 тонн хлібобулочних виробів за добу, рівень же механізації підвищився до 84%. Два роки по тому, після реконструкції, добова продуктивність заводу зросла ще на 22 тонни. Незабаром другу лінію по виробництву дрібноштучної продукції переобладнали на безперервне приготування тіста і ввели в дію установку для підготовки молочно-цукро-сольового розчину. Завдяки цьому було прискорено і збільшено випуск популярної булочки “Дніпровська”. Протягом останнього десятеліття на кількох лініях старі печі замінено на нові; з”явилися укладальний автомат готових виробів і ланцюгові доріжки для транспортування порожніх контейнерів у цех; введено в дію комплекс механічних майстерень і побутові приміщення з сауною.
Завантажити реферат