Сторінка
4
Крім досягнення ліквідності, ефект від такого кроку досягнутий не був. Залишалися не вирішеними проблеми, пов'язані з отриманням в оперативному режимі інформації і складанням фінансової звітності. Робота системи органів Державного казначейства була непрозорою та закритою.
2001 р. став роком зміни статусу Державного казначейства: із клієнта банку Казначейство стало учасником Системи електронних платежів Національного банку України (СЕН НБУ). З одного боку, це не викликало змін структури органів Державного казначейства, а з іншого — змінило їх статус. Завдяки тому, що в основу функціонування Системи електронних платежів покладено бухгалтерську модель, учасники цієї системи мають можливість здійснювати багатоступеневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях та рівнях розрахунків, отримувати в автоматизованому режимі щоденну інформацію у форматі затвердженого бюджету.
Однією з основних вимог переходу Державного казначейства в статус учасника Системи електронних платежів була необхідність розроблення нової системи бухгалтерського обліку та звітності, особливістю якої є, з одного боку, відповідність вимогам Національного банку щодо побудови структури рахунків, а з іншого — відповідність функціональності Державного казначейства і цілям бюджетного процесу. Такий план рахунків був розроблений і впроваджений по всій системі органів Державного казначейства та фінансових органів країни.
Суть переходу в СЕН НБУ полягала в тому, що будь-яка операція (чи то платіж, чи зіставлення планових показників) в автоматичному режимі відображається бухгалтерськими проведеннями в системі у розгорнутому вигляді. Цьому передує попередня методологічна робота з відображення у певній послідовності операцій чи їх складових і обов'язкове проведення необхідного контролю, що в майбутньому виключає втручання в роботу системи її користувачів та гарантує єдність підходу і достовірність відображення операцій з виконання бюджету. Особливістю роботи в СЕП НБУ є автоматичне формування інформації щодо виконання бюджету в розрахункових палатах Державного казначейства, яка за відповідними алгоритмами трансформується в необхідну звітність.
При цьому необхідно зазначити такі можливості СЕП НБУ: отримувати інформацію про здійснені операції в режимі реального часу; проводити міжбанківські платежі між усіма кореспондентськими рахунками за 10—15 хвилин; автоматично, в режимі реального часу, відображати у бухгалтерському обліку здійснені операції; складати звітність, у тому числі щоденний баланс, використовуючи інформацію з єдиної бази даних Держказначейства. Ці можливості та переваги значно відрізняють Державне казначейство України від аналогічних інституцій в інших країнах, де останні виступають як клієнти банку і мають доступ до інформації тільки після її отримання з установ банків та відповідної обробки.
У червні 2001 р. було завершено входження всієї системи органів Державного казначейства в Систему електронних платежів Національного банку України з виконання Державного бюджету за доходами. Слід зазначити, що два експериментальні обласні управління (Дніпропетровське і Чернігівське) ввійшли до СЕП НБУ з виконання Державного бюджету й за видатками.
Нині доходи бюджету зараховуються платниками податків відразу на рахунки обласних управлінь Державного казначейства та щоденно акумулюються на центральному рівні. Це дало змогу Державному казначейству України безпосередньо отримувати усю первинну інформацію щодо трансакцій за доходами Державного бюджету (на рівні управлінь Державного казначейства в режимі оп-ііпе) та формувати на її підставі звіт про виконання Державного бюджету за доходами не тільки в щоденному режимі, а й на будь-який момент протягом операційного дня. За рахунок доходів, які надходять на рахунки управлінь Державного казначейства, одномоментно формуються активи для здійснення видатків з Державного бюджету.
Входження Державного казначейства в СЕП НБУ в частині касового виконання Державного бюджету за доходами значно скоротило терміни проходження платежів, збільшило обіговість бюджетних коштів, дало можливість складати щоденну оперативну звітність з обліку доходів Державного бюджету, яка до цього часу надавалась виключно Національним банком України на другий (третій) робочий день з моменту платежу.
Однак цей процес був би неможливий без створення і функціонування відповідної автоматизованої системи Державного казначейства. Загальний обсяг коштів для створення та впровадження розвинутої автоматизованої системи Державного казначейства становить 26,2 млн дол. США, в тому числі позика Світового банку — 16,4 млн дол. США та фінансування держави — 9,8 млн дол. США. Згідно з планом закупівель проведено міжнародні конкурентні торги і підписано контракт на постачання та інсталяцію комп'ютерного і телекомунікаційного обладнання на суму 11,3 млн дол. США, що дасть змогу суттєво модернізувати існуючу технічну базу та створить передумови для належного впровадження прикладного програмного забезпечення.
На початку 2001 р. органи Державного казначейства використовували у своїй роботі три програмні продукти. Такий стан справ призводив до певних ускладнень у роботі всієї системи Державного казначейства, що обумовило необхідність прийняття рішень про використання єдиного прикладного програмного забезпечення. Оскільки програмний продукт АС «Казна» найбільш повною мірою забезпечував функціональність системи, було прийнято рішення про використання єдиного прикладного програмного забезпечення, розробленого одним із обласних управлінь Державного казначейства. Зараз Державне казначейство проводить роботу щодо запровадження цього програмного продукту по всій країні. Однак сьогодні в Україні існують певні труднощі, пов'язані з якістю чи взагалі відсутністю телекомунікаційного зв'язку, що стримує темпи розвитку Державного казначейства України.
У цьому ж році було запроваджено облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах казначейства, основна мета якого — здійснення органами Державного казначейства контролю за прийняттям юридичних та фінансових зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів; забезпечення якісного планування ресурсного балансу. Достовірний облік зобов'язань — досить складна проблема для Державного казначейства, оскільки Цивільний кодекс України не передбачає участі органів казначейства у двосторонніх договірних відносинах. Наслідком цього є те, що розпорядники бюджетних коштів мають можливість брати юридичні зобов'язання, які перевищують бюджетні призначення, а зареєструвати їх в органах Державного казначейства тільки в межах кошторису. Державне казначейство вживає заходів щодо виявлення таких випадків зіставленням даних звіту в органах казначейства з аналогічними даними розпорядників бюджетних коштів. Порушення правил укладання договорів розцінюється як бюджетне правопорушення, яке веде за собою призупинення платежів конкретного розпорядника коштів.
Завантажити реферат