Сторінка
5
Звірка тотожності даних аналітичних рахунків відповідним рахункам синтетичного обліку обов'язково здійснюється не рідше одного разу на місяць відповідальними виконавцями за балансовими та позабалансовими рахунками перевірної відомості з даними відповідних рахунків оборотно-сальдового балансу. Свідченням проведеної звірки аналітичного обліку з синтетичним (даних перевірної відомості з балансом) — є підписи посадових осіб органу Державного казначейства — головного бухгалтера, його заступника.
За операціями в іноземній валюті облік здійснюється у грошовій одиниці України за діючим курсом НБУ на день здійснення. Одночасно вказані записи здійснюються у валюті розрахунків і платежів (за кожною валютою окремо). В аналітичному обліку операції в іноземній валюті ведуться в подвійній оцінці: в іноземній валюті за її номіналом та в гривневому еквіваленті за діючим курсом Національного банку України.
Відкриття аналітичних рахунків проводиться для обліку операцій з виконання бюджетів за Планом рахунків обліку виконання бюджетів, а саме:
— для зарахування доходів державного бюджету, що не надходять безпосередньо на рахунки розпорядників коштів бюджету. При цьому відкриваються рахунки для: обліку надходжень до загального фонду державного бюджету за балансовим рахунком 3111; обліку надходжень коштів спеціального фонду державного бюджету, які направляються на спеціальні видатки за балансовим рахунком 3121; зарахування коштів, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету за балансовим рахунком 3131; зарахування коштів, які підлягають розподілу між державним і місцевими бюджетами за балансовим рахунком 3311; зарахування коштів, тимчасово віднесених на доходи державного бюджету, що підлягають розподілу за балансовим рахунком 3411; зарахування інших коштів, тимчасово віднесених на доходи державного бюджету за балансовим рахунком 3412 (зарахування коштів, які надходять від реалізації податкової застави);
— для зарахування коштів від повернення наданих бюджетних кредитів. При цьому рахунки для зарахування повернення бюджетних кредитів перевідкриваються за балансовим рахунком 3113;
— для акумулювання коштів загального та спеціального фондів (крім власних коштів розпорядників коштів бюджету) державного бюджету. При цьому відкриваються: три аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3112 для акумулювання доходів загального фонду, за якими здійснюється або не здійснюється відрахування дотацій місцевим бюджетам, та коштів загального фонду, що надійшли від повернення бюджетних кредитів; аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3122, окремо за кожним видом надходжень, для акумулювання коштів спеціального фонду, які направляються на спеціальні видатки; аналітичні рахунки за балансовим рахунком 3132 для акумулювання коштів, що розподіляються між загальним та спеціальним фондами державного бюджету, причому розподіл здійснюється у вищих органах Державного казначейства;
— для обліку операцій розпорядників коштів бюджету. При цьому відповідно до призначення бюджетних коштів відкриваються рахунки таких видів: 1) особові рахунки: особові рахунки для обліку коштів до розподілу загального фонду відповідного бюджету; зведені особові рахунки головних розпорядників за коштами, отриманими із загального фонду відповідного бюджету; особові рахунки для обліку коштів до розподілу спеціального фонду відповідного бюджету; зведені особові рахунки головних розпорядників за коштами, отриманими зі спеціального фонду відповідного бюджету; 2) реєстраційні рахунки для обліку коштів загального фонду відповідного бюджету; 3) спеціальні реєстраційні рахунки: спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів на виконання окремих доручень; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших власних коштів; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку субвенцій, одержаних з бюджету іншого рівня; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших коштів спеціального фонду, що надходять за розподілом вищих розпорядників коштів; спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших коштів спеціального фонду, що безпосередньо зараховуються на рахунки установ; 4) рахунки для обліку депозитних сум розпорядників коштів бюджету;
— для обліку операцій одержувачів коштів бюджету та інших клієнтів;
— для обліку активів бюджетів;
— для фінансового обліку;
— для управлінського обліку;
— для позабалансового обліку.
Національний банк України встановив загальні вимоги до формування коду аналітичного рахунка, а саме:
• довжина коду рахунка не повинна перевищувати 14 знаків, включаючи один контрольний розряд;
• перші п'ять цифр регламентовані, з них: перші чотири цифри — код рахунка четвертого порядку; п'ята цифра — ключ, що вираховується автоматично;
• останні дев'ять цифр установлюються органом Державного казначейства. Вони є ознаками і параметрами рахунків, що різняться за кількістю знаків, залежно від виду і призначень рахунків. Чим більше ознак і параметрів потрібно для вивчення та відображення тієї чи іншої операції бюджету, тим більшою мірою деталізується кожний рахунок. Такими ознаками і параметрами, що забезпечує унікальність номера рахунка, є: ознака коштів бюджету; код відомчої класифікації розпорядника коштів бюджету; назва клієнта, код за ЄДПРОУ, код програмної класифікації, код функціональної класифікації; код бюджетної класифікації за доходами, код відповідної податкової інспекції, код відділення Державного казначейства, код території.