Сторінка
2

Планування доходів бюджету

Податок з власників транспортних засобів згідно з чинним законодавством повністю зараховується до місцевих бюджетів. А тому місцеві фінансові органи, розробляючи проекти місцевих бюджетів, планують суми надходжень даного податку методом прямого рахунку — по юридичних особах, на балансі яких обліковуються транспортні засоби, а по фізичних особах — за інформацією ДАІ.

Платежі за використання природних ресурсів. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів є формою реалізації економічного механізму стимулювання охорони, захисту, раціонального використання, а також фінансового забезпечення відтворення лісів.

Лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів:

— заготівля деревини під час рубок головного користування;

— заготівля живиці;

— заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, кора, зелень тощо);

— побічні лісові користування.

Планування і здійснення заготівлі деревини під час рубок головного користування здійснюється в межах розрахункової лісосіки. Розрахункова лісосіка — це щорічна норма заготівлі деревини під час рубок головного користування, що обчислюється як лісокористування і затверджується для кожного лісокористувача й окремо за групами порід у межах груп лісів виходячи з принципів безперервності і невиснажливості використання лісових ресурсів.

Залежно від розміру розрахункової лісосіки Кабінет Міністрів України встановлює щорічний розмір лісосічного фонду. Лісосічний фонд — це запаси деревини, призначеної для щорічної заготівлі під час рубок головного користування. Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів установлюється на підставі лімітів їх використання і такс. Такси і порядок стягнення плати встановлюються Кабінетом Міністрів.

Планування надходжень плати за спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється виходячи з виділеного ліміту лісосічного фонду і середньої ставки плати за деревину з урахуванням її індексації.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів установлюється з метою створення заінтересованості суб'єктів підприємницької діяльності в раціональному використанні й охороні вод, відтворенні водних ресурсів. Плату встановлено за спеціальне використання прісних водних ресурсів як загальнодержавного, так і місцевого значення.

Планування надходжень плати за спеціальне використання прісних водних ресурсів здійснюється методом прямого розрахунку виходячи із затверджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища лімітів використання прісних водних ресурсів, вантажопідйомності вантажного флоту і пасажиро-місткості пасажирського діючих флотів і чинних нормативів плати. При цьому ставки плати індексуються відповідно до прогнозу зростання цін у матеріальному виробництві.

Платниками плати за спеціальне використання надр при видобуванні корисних копалин є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобуток корисних копалин.

Для суб'єкта підприємницької діяльності встановлюються ставки плати за кожну одиницю погашених балансових запасів, диференційованих за видами корисних копалин. Щодо залізної руди, кухонної і кам'яної солі, флюсових вапняків передбачені понижувальні коефіцієнти.

Планування надходжень від плати за спеціальне використання надр під час видобування корисних копалин здійснюється за прогнозом видобутку корисних копалин та нормативу плати. При цьому оподаткований оборот збільшується відповідно до індексу зростання цін.

Відрахування на геологорозвідувальні роботи є формою реалізації економічного механізму відшкодування витрат на пошуки і розвідку корисних копалин, виконаних за рахунок Державного бюджету, і створення джерела коштів для фінансування подальших робіт, спрямованих на відтворення та розвиток мінерально-сировинної бази України.

Платниками відрахувань є користувачі надр усіх форм власності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини (у тому числі підземні прісні, мінеральні й термальні води) на родовищах, розвіданих за рахунок коштів Державного бюджету.

Планування надходжень до Державного бюджету відрахувань на геологорозвідувальні роботи здійснюються на основі прогнозів видобутку корисних копалин у наступному році і чинних нормативів, затверджених Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

Плата за землю запроваджена з метою формування джерела коштів для фінансування заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення родючості ґрунтів та розвитку інфраструктури населених пунктів.

Планування плати за землю здійснюється на основі показників структури земельних ділянок, які надає Державний Комітет України із земельних ресурсів. Сума надходжень обчислюється виходячи із площі земельної ділянки відповідного призначення та середньої ставки податку.

З огляду на те, що плата за землю обчислюється і стягується місцевими органами влади і переважно надходить у місцеві бюджети, планування цього платежу здійснюється на місцях методом прямого розрахунку. Так, сільські і селищні Ради ведуть облік власників і землекористувачів, земельна ділянка яких розташована на їх території. Аналогічний облік ведуть фінансові органи районних, міських державних адміністрацій. Це дає можливість з високою точністю обчислювати планові суми земельного податку.

Податок на додану вартістьє найбільш значним за величиною в доходах бюджету. Його питома вага протягом усього періоду функціонування становить близько чверті доходів бюджету. Це один з найважливіших економічних інструментів перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб, а також бюджетів різних рівнів.

Планування суми надходжень податку на додану вартість здійснюється на базі прогнозних макроекономічних показників вартісної оцінки складових доданої вартості, а також установлених ставок податку. Макроекономічні показники розробляє Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. При цьому враховується сукупність пільг, що передбачені чинним законодавством.

Акцизний збір з вітчизняних товарів обчислюється на основі прогнозних обсягів виробництва підакцизних товарів і ставок акцизного збору за кожним видом продукції, а також прогнозного курсу гривні до євро та з урахуванням пільг, визначених чинним законодавством.