Сторінка
3
Таблиця 4
Структура бюджетної системи україни за доходами (1992—2002 рр.), %
| Види бюджетів | 1992 | 1994 | 1996 | 1998 | 2000 | 2001 | 2002 |
|
Зведений бюджет |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
100 |
|
Державний бюджет |
52,4 |
64,9 |
61,3 |
51,8 |
73,5 |
67,7 |
68,6 |
|
Республіканський бюджет Автономної Республіки Крим та обласні бюджети |
14,4 |
10,7 |
20,5 |
17,0 |
12,1 |
14,0 |
11,0 |
|
Бюджети міст державного та обласного значення |
21,2 |
17,6 |
14,4 |
17,2 |
6,9 |
10,7 |
13,2 |
|
Районні бюджети |
8,6 |
5,0 |
5,0 |
10,9 |
5,9 |
5,6 |
4,6 |
|
Бюджети міст районного значення |
0,9 |
0,5 |
0,7 |
0,8 |
0,4 |
0,5 |
0,8 |
|
Бюджети селищ |
0,9 |
0,5 |
0,4 |
0,7 |
0,3 |
0,5 |
0,7 |
|
Бюджети сіл |
1,6 |
0,8 |
0,7 |
1,6 |
0,9 |
1,0 |
1,1 |
3.3. Взаємовідносини між ланками бюджетної системи
Кожна ланка бюджетної системи є відносно відокремленим фондом грошових коштів, який формується і використовується на підставі окремо затвердженого плану. Водночас між ланками бюджетної системи відбувається рух грошових потоків, який характеризує взаємовідносини між бюджетами.
За формами руху коштів можливі такі взаємовідносини між бюджетами:
— бюджетне субсидіювання;
— вилучення коштів;
— взаємні розрахунки бюджетів;
— бюджетні позички.
Бюджетне субсидіювання — це виділення коштів із бюджету вищого рівня бюджетам нижчого рівня. Воно може здійснюватися з різних причин. По-перше, для надання фінансової допомоги тим бюджетам, в яких відносно слабка дохідна база порівняно з їхніми видатками. Така ситуація характерна практично для всіх країн світу, оскільки в кожній із них є економічно розвинуті і відносно відсталі регіони. Поки що нікому не вдалось досягти абсолютно збалансованого розвитку регіонів, тим більше, що в історичному плані характерною є нерівномірність і нерівноцінність розміщення продуктивних сил. По-друге, необхідність бюджетного субсидіювання обумовлена пропорціями розподілу доходів між центральним і місцевими бюджетами. Нині переважає централізація бюджетних коштів. Спочатку вони концентруються у центральному бюджеті, а потім розподіляються між регіонами. Тому, відзначаючи недостатню дохідну базу місцевих бюджетів, слід пам'ятати, що це дуже відносно. Змінивши розподіл доходів між бюджетами різних рівнів, можна змінити і рівень забезпеченості кожного бюджету доходами. По-третє, необхідність субсидіювання може визначатись тимчасовими факторами, наприклад реалізацією окремих державних програм, на які виділяються кошти із центрального бюджету, а фінансування здійснюється з місцевих бюджетів.
Видами бюджетного субсидіювання є: бюджетні субсидії, бюджетні субвенції, бюджетні дотації. Бюджетні субсидії як загальна форма бюджетного субсидіювання означають перерахування коштів з одного бюджету іншому для надання йому фінансової допомоги. Вони можуть мати як цільовий, так і знеособлений характер. Цільові бюджетні субсидії виділяються під певні видатки чи програми і не можуть використовуватись не за призначенням.
Знеособлені субсидії для бюджетів, що їх отримують, являють собою звичайні доходи і тому можуть використовуватись на будь-які цілі. Для органів влади, які виділяють бюджетні субсидії, більш характерним є прагнення до надання цільових субсидій. Навпаки, ті, хто отримує бюджетні субсидії, заінтересовані в їх знеособленому характері. Але так чи інакше будь-які бюджетні субсидії посилюють фінансову базу відповідних бюджетів. Адже, отримавши цільову бюджетну субсидію, можна кошти, що звільнилися на цих видатках, спрямувати на фінансування інших видатків.
Завантажити реферат