Сторінка
2

Поняття “дотації вирівнювання” та її зв’язок із вилученням коштів

Дотація вирівнювання та субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам перераховуються з рахунків Державного бюджету України органами Державного казначейства України бюджету Автономної Республіки Крим, обласним бюджетам, бюджетам міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення і районним бюджетам. Перерахування коштів, що передаються до Державного бюджету України з бюджету Автономної Республіки Крим, бюджетів міст Києва і Севастополя, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного значення, районних і обласних бюджетів, забезпечується відповідними органами Державного казначейства України.

Порядок перерахування дотації вирівнювання та субвенцій з Державного бюджету України місцевим бюджетам, коштів, що передаються до Державного бюджету України з місцевих бюджетів, а також порядок перерахування міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами визначаються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати своєчасність, рівномірність, гарантованість та повноту перерахування трансфертів.

2. Порядок формування механізму розрахунку трансфертів при організації міжбюджетних відносин

Побудова ефективної моделі міжбюджетних відносин в Україні набула нині по-справжньому актуального характеру, оскільки стала з початку 2000 року одним із стратегічних завдань нашої країни. Фінансова стабілізація як одна з ключових передумов попередження економічного спаду і збільшення масштабів сукупного виробництва та споживання в Україні передбачає пе­ребудову міжбюджетних відносин та істотне зміцнення місцевих фінансів.

В Україні основними видами міжбюджетних трансфертів є дотація ви­рівнювання та кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих. Бюд­жетні процедури, які регламентують процес визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, визначаються Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України на відповідний рік, Постановою КМУ “Про затвердження Фор­мули розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами”.

У період 2002—2004 років Кабінет Міністрів України неодноразово перегля­дав механізми визначення обсягів міжбюджетних трансфертів.

Обсяг дотації вирівнювання з державного бюджету місцевим бюджетам, або коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих, визначається як різниця між розрахунковим показником обсягу видатків, прогнозним показником обсягу доходів (кошика доходів), що акумулюються на адміністративно-територіальній одиниці, помножена на коефіцієнт вирівнювання.

У територій-реципієнтів вищезазначена різниця показує скільки дотацій надійде до місцевого бюджету. Коефіцієнт вирівнювання для територій-реципієнтів дорівнює одиниці. У територій-донорів ця різниця демонструє на скільки доходи більше видатків, що враховуються при розрахунку обсягу міжбюджетних трансфертів, а коефіцієнт вирівнювання показує скільки відсотків від різниці буде вилучено з місцевого бюджету. Додаткові кошти, що залишені місцевим бюджетам у зв'язку із застосуванням коефіцієнта вирівнювання, розподіляються між галузями, видатки на які враховуються для визначення міжбюджетних трансфертів.

Розрахунок прогнозного показника обсягу доходів (кошика доходів), закріплених за місцевими бюджетами проводиться із застосуванням індексу відносної податкоспроможності адміністративно-терито­ріальної одиниці. Прогнозний показник обсягу доходів знаходиться як частка населення адміністративно-територіальної одиниці у населенні України в середньому за три роки помножена на прогнозний обсяг доходів, закріплених за усіма місцевими бюджетами на планований бюджетний період і на індекс відносної податкоспроможності. Якщо припустити, що показники населення і прогнозний обсяг доходів, закріплених за усіма місцевими бюджетами не залежать від дій місцевих органів влади, то вирішальним у формулі розрахунку прогнозного показника обсягу доходів є показник індексу відносної податкоспроможності. Для територій-реципієнтів чим більше прогнозний показник обсягу доходів, тим менше дотацій вирівнювання надійде. Для територій-донорів більше його значення буде означати більший обсяг вилучення коштів.

Індекс відносної податкоспроможності визначається як відношення середніх за три роки фактичних надходжень до місцевого бюджету і середніх за три роки фактичних надходжень до усіх місцевих бюджетів України, що враховуються при визначенні обсягу трансфертів у розрахунку на одного мешканця. Чим більше доходи на душу населення адміністративно-територіальної одиниці від доходів на душу населення всіх місцевих бюджетів, тим більше буде індекс відносної податкоспроможності і відповідно прогнозний показник обсягу доходів. У даному випадку у територій немає стимулів для нарощування надходжень, закріплених за місцевими бюджетами, адже тоді місцевим бюджетам залишиться або надійде менше коштів. Постає нелогічне співвідношення: чим нижче індексу відносної податкоспроможності, тим вигідніше для території.

Коефіцієнт вирівнювання є важливим складником механізму визначення бюджетних трансфертів, на який покладено функції реалізації принципу еконо­мічної справедливості під час організації міжбюджетних відносин. Цей показник визначається як одиниця мінус середній темп приросту показника обсягу закріплених доходів бюджету адміністративно-територіальної одиниці за роки, які є базовими у розрахунку індексу відносної податкоспроможності. Чим більше темп приросту закріплених доходів місцевого бюджету, тим менше коефіцієнт вирівнювання і менший обсяг коштів буде вилучено з бюджету. Тобто, при розрахунку коефіцієнта вирівнювання стимул у нарощувані обсягу закріплених доходів бюджету поширюється тільки на місцеві бюджети, що передають кошти до державного бюджету.