Сторінка
1

Фiнанси ФРН

На вiдмiну вiд подання бюджету у Сполучених Штатах, в Нiмеччинi загальноприйнятною є практика вiдокремлення у державному бюджетi (це стосується i Фонду соцiального страхування) поточних рахункiв вiд рахункiв основних фондiв.

Iз загальної суми державних витрат капiталовкладення за 2005 рiк становили 13,18 мiльярда € або 11,3 вiдсотка; витрати за поточними рахунками дорiвнювали 103,4 мiльярда € або 88,7 вiдсотка. Величина капiтальних витрат в межах загальної суми бюджету є рiзною в залежностi вiд владного рiвня. На мiсцевому рiвнi капiтальнi витрати, як частка загальних витрат цього рiвня, мали найбiльшi розмiри - 23,4 вiдсотка, трохи меншими були витрати спецiальних фондiв (17,8 вiдсотка) та земельного рiвня (15,5 вiдсотка).

Загальна сума державних доходiв становила у 2005 роцi 111,2 мiльярда €. Її розподiл серед п'яти суб'єктiвотримувачiв подiбний до розподiлу витрат. Частка Фонду соцiального страхування знов виявляється найбiльшою, становлячи 35,4 вiдсотка вiд загальної суми. Наступне мiсце посiдають доходи земельних урядiв - 22,8 вiдсотка, в той час як частка федерального уряду становила 21,8 вiдсотка. Доходи на мiсцевому рiвнi становили 16,6 вiдсотка вiд загальної суми державних доходiв; спецiальнi фонди мали 3,4 вiдсотка. Порiвнюючи суми витрат та доходiв, можна з'ясувати, що дефiцит державного бюджету становив у 2004 роцi 53,6 мiльярда € або 4,6 вiдсотка вiд суми загальних бюджетних витрат (5,2 вiдсотка вiд суми чистих витрат). Що ж до владних рiвнiв, то найбiльший розмiр дефiциту бюджету мав федеральний уряд (3,6 мiльярдiв € або 12,9 вiдсотка вiд загальної суми своїх витрат), далi йшли землi, маючи дефiцит у 6 вiдсоткiв вiд суми своїх витрат. I тiльки на мiсцевому рiвнi спостерiгалась збалансованiсть бюджету ( у 2003 роцi - навiть незначне активне сальдо). Необхiдно зауважити, що загалом дефiцит був характерним майже виключно для рахунку основного капiталу. I тiльки федеральний уряд мав ще й дефiцит рахунку поточних витрат.

Державнi витрати ФРН, для зручностi викладу, згруповано у цiй частинi вiдповiдно до функцiональної класифiкацiї, використаної у попереднiх роздiлах для опису фiнансової системи Сполучених Штатiв та Канади. Вiдповiдно до цього, ми розрiзняємо розподiл (суспiльного товару), перерозподiл, та забезпечення насущними благами.

Найвагомiшою видатковою статтею на всiх владних рiвнях був на той час перерозподiл, поглинаючи приблизно 49,7 мiльярда € або 48 вiдсоткiв вiд усього державного бюджету. Витрати на забезпечення суспiльним товаром займають наступне мiсце – 31,2 мiльярда € або 3,5 вiдсотка. Решту – 20,3 мiльярда € (21,5 вiдсотка), витрачено на державне забезпечення насущними благами.

Першим за значенням напрямком серед витрат на суспiльний товар (не враховуючи загальних витрат на управлiння та фiнансову дiяльнiсть) була нацiональна оборона. З огляду на їхнi розмiри i значення, було б доцiльно при розглядi функцiональної класифiкацiї оминути нацiональну оборону. Таким чином, обсяги сукупних (не пов'язаних з потребами оборони) державних витрат зменшується до 96 797 мiльйонiв €, з яких 50,7 вiдсотка видiлено на перерозподiл, 26,7 вiдсотка пiшло на забезпечення суспiльним товаром (крiм оборони) i 22,6 вiдсотка поглинули насущнi блага.

Не має сумнiву, що важливiсть кожної з цих трьох категорій витрат не є однаковою для рiзних рiвнiв урядування. Кошти Фонду соцiального забезпечення, який являє собою цiльову установу, спрямовуються виключно на перерозподiл. Однак, бюджети чотирьох iнших ланок мiстять витрати за всiма трьома категорiями, хоча й рiзною мiрою. Для федерального уряду найважливiшою статтею видаткiв є розподiл суспiльного товару. Навiть якщо не брати до уваги витрати на оборону, у бюджетi 2004 року на цi потреби пiшло 44,3 вiдсотка усiх федеральних витрат.

Друге мiсце, з незначним вiдставанням, посiдав перерозподiл - 40,7 вiдсотка вiд загальних обсягiв, за яким йшли насущнi блага, становлячи 15 вiдсоткiв державних витрат. В земельних бюджетах розподiл видаткiв виглядає iнакше. Найвагомiша частина земельних коштiв (47,4 вiдсотка) використовувалась для забезпечення насущних благ, зокрема на потреби освiти, яка перебуває у переважнiй компетенцiї земель. У 2005 роцi на потреби освiти, найвагомiшої статтi серед усiх напрямкiв земельних видаткiв, було витрачено приблизно 7,0 мiльярдiв € або 30 вiдсоткiв вiд загального бюджету земель. Друге мiсце займав суспiльний товар, поглинувши 44,5 вiдсотка всiх земельних коштiв. В межах цiєї категорiї на потреби управлiння та фiнансової дiяльностi вiдраховувалась основна маса всiх коштiв. Менше всього землi займалися перерозподiлом, на потреби якого було витрачено тiльки 8,2 вiдсотка бюджетних коштiв. Основною функцiєю мiсцевої влади також було забезпечення насущних благ.

На виконання цiєї функцiї було спрямовано 45,2 вiдсотка коштiв мiсцевих органiв влади, головним чином на утримання лiкарень та шкiл. Розподiл суспiльного товару (особливо полiпшення санiтарних умов) становив наступну за значенням категорiю витрат - 30,2 вiдсотка, а на третьому мiсцi перебував перерозподiл - 24,5 вiдсотка вiд загальної суми витрат. Щодо витрат спецiальних фондiв, то їхнiй обсяг майже порiвну розподiлявся мiж забезпеченням суспiльного товару (50,4 вiдсотка) i насущних благ (49 вiдсоткiв).