Сторінка
2
На перерозподiл пiшло менше одного вiдсотка вiд загальних коштiв. У декого може виникнути бажання проаналiзувати наведенi данi пiд iншим кутом зору, щоб дiзнатися, яка з державних ланок надає, головним чином, суспiльний товар у порiвняннi з насущними благами чи послугами перерозподiлу.
Кошти, що витрачались на забезпечення насущних благ - 218,8 мiльярда €, на половину походили iз земельних бюджетiв (49,8 вiдсотка), а решту видiлила мiсцева влада – 5,7 мiльярда €, або 27,3 вiдсотки.
Причина цього полягає знов-таки в тому, що фiнансування освiти, одного з найважливiших насущних благ, є першорядною функцiєю земельних та мiсцевих урядiв. Не дивно, що переважна бiльшiсть витрат (71 вiдсоток) на перерозподiл припадали на Фонд соцiального страхування. Участь федерального уряду обмежувалась 18,5 вiдсотка вiд загальних коштiв (вiдбувається у виглядi перемiщень коштiв до Фонду соцiального страхування), а решту коштiв надали земельнi та мiсцевi уряди. Оскiльки виключно федеральний уряд фiнансує оборону, визначення того, який з державних рiвнiв виконує основну роль у забезпеченнi суспiльним товаром до певної мiри залежить вiд того, чи включенi до загальної суми витрати на оборону.
З урахуванням оборони федеральний уряд виявився основним владним рiвнем, що забезпечував розподiл суспiльного товару, витративши на це 15,3 мiльярда €, або 48,9 вiдсотка вiд загального обсягу витрат за цiєю категорiєю. На другому мiсцi були земельнi уряди - 10,3 мiльярда € (32,8 вiдсотка вiд загальної суми), а мiсцевi органи влади (12,8 вiдсотка) та СФ (5,5 вiдсотка) посiли, вiдповiдно, третє i четверте мiсця. Якщо ж не враховувати оборону, то на перше мiсце виходять землi (39,6 вiдсотка), а федеральний уряд опиняється на другому мiсцi, але з незначним вiдставанням, оскiльки розмiр його частки сягав до 38,4 вiдсотка.
Забезпечення лiкарняних та рекреацiйних послуг, так само як полiпшення санiтарного стану, належить, безперечно, до функцiй суто мiсцевого рiвня. Утримання унiверситетiв, житлового фонду та забезпечення громадської безпеки покладається, головним чином, на земельний рiвень, в той час як нацiональна безпека є очевидною статтею витрат федерального рiвня. Певно, що не всi види товарiв та послуг мають єдине джерело фiнансування.
Наприклад, утримання шляхiв та допомога нужденним фiнансуються на всiх державних рiвнях. Видатки на утримання громадського транспорту, енерго- й водопостачання розподiляються мiж землями та Федерацiєю, а земельний та мiсцевий рiвнi подiляють вiдповiдальнiсть за фiнансування культурної сфери. Джерела державних надходжень
*************
В Нiмеччинi надходження до державного бюджету йдуть з чотирьох найважливiших джерел: податкiв, зборiв i рiзного роду платежiв, надходжень вiд економiчної дiяльностi i внутрiшньоурядових перемiщень коштiв (субсидiй).
Для всiх територiальних рiвнiв влади податки становлять головне джерело надходжень, хоча окремi з них можуть мати рiзне значення для рiзних ланок державної влади.
На долю доходiв з податкiв у 2005 роцi припадало 92 вiдсотки вiд усiєї суми прибуткiв федерального уряду, проте для мiсцевих урядiв ця стаття надходжень становила тiльки 36,5 вiдсотка вiд загальної суми.
Органи мiсцевого врядування значно бiльше покладаються на мiжурядовi субсидiї, а також на збори та платежi, нiж уряди земельного, чи федерального рiвнiв.
Характерною рисою нiмецької податкової системи, як це зазначалося ранiше, є змiшане фiнансування: чiткий розподiл джерел податкiв мiж Федерацiєю, землями та мiсцевим рiвнем (Trennsystem) поєднується iз спiльним користуванням певною частиною податкових надходжень (Verbundsystem).
Згiдно з даними, податковий фонд становить головне джерело податкових надходжень для всiх трьох рiвнiв державного управлiння. З нього федеральний уряд отримав 77,4 вiдсотка вiд усiєї суми надходжень (за винятком частки надходжень вiд податку ЄС та додаткових субсидiй землям ), i лише 22,6 вiдсотка - iз своїх "власних" (не спiльних) джерел податкiв. Серед останнiх як головних коштiв можна видiлити податки на тютюновi вироби та паливо. У 2005 роцi вони становили 51,3 вiдсотка та, вiдповiдно, 27,6 вiдсотка вiд загальної суми надходжень вiд "власних" федеральних податкiв. Щодо земельного та мiсцевого рiвнiв, то їхнi прибутки знаходяться ще в бiльшiй залежностi вiд спiльного податкового фонду, нiж федеральний уряд.
На земельному рiвнi iз спiльних джерел отримано 85,7 вiдсотка податкових надходжень; 12,9 вiдсотка - за рахунок земельних податкiв (найважливiшi з них - податок на власникiв автомобiлiв (36 вiдсоткiв) та податок на майно (24,5 вiдсотка)). Решта, 1,4 вiдсотка, надiйшли вiд федеральних додаткових субсидiй, що обчислюються на базi податку обороту. На мiсцевому рiвнi 86,6 вiдсотка податкових надходжень одержано iз спiльних джерел. З них приблизно половина надiйшла за рахунок спiльних податкiв на прибуток. Другу половину складали кошти вiд податку на пiдприємцiв, збирання яких належить виключно до функцiй мiсцевих органiв влади, з яких, однак, їм залишається всього бiля 85 вiдсоткiв.
Другим за значенням для мiсцевих органiв влади є податок на нерухомiсть, який у 2005 роцi становив 12 вiдсоткiв вiд загальної суми податкових надходжень на мiсцевому рiвнi. Така сильна залежнiсть всiх трьох рiвнiв державного управлiння вiд цього типу податкiв свiдчить про те, що у Нiмеччинi, на вiдмiну вiд Сполучених Штатiв, з їхньою системою чiткого розмежування джерел податкових надходжень, переважає система спiльного користування певними джерелами податкiв (Verbundsystem).
Вище вже зазначалось, що прагнення до виконання конституцiйної норми щодо пiдтримання на територiї країни однакового життєвого рiвня, i, у такий спосiб, зведення до мiнiмуму рiзницi мiж фiнансовими можливостями окремих земель, мало наслiдком утворення складної системи фiнансових вiдносин мiж владними структурами рiзних рiвнiв, яка поєднує спiльне користування деякими джерелами доходiв, а також горизонтальнi та вертикальнi перемiщення коштiв.
Важливим iнструментом зменшення нерiвностi фiнансових можливостей є Landerfinanzausgleich (LAF) - формула прямої передачi коштiв вiд багатих земель бiдним. У 2005 роцi обсяги LAF становили 3 360 мiльйонiв €.
Загалом, заходи, пов'язанi з вертикальним перемiщенням коштiв для вирiвнювання фiнансових можливостей, набувають рiзноманiтних форм вiд федеральних (пайових) субсидiй для виконання спiльних задач (Gemeinschaftsaufgaben) до субсидiй на здiйснення структурного розвитку та додаткових субсидiй (Erganzungszuweisungen).
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Правове регулювання створення і руху статутних фондів
Ефективність фінансової діяльності в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства
Аналіз ліквідності підприємства
Щомісячна цільова допомога на прожиття непрацездатним громадянам з мінімальними доходами. Державні житлові субсидії населенню
Аналіз ліквідності балансу