Сторінка
1

Структура доходів державного бюджету України

1. Структура доходів державного бюджету України

Для реалізації своїх функцій держава відшукує фінансові ресурси. Основним джерелом доходів держави є валовий внутрішній продукт, частину якого вона і використовує. При чому, використовує лише ту частину, яка переходить у її власність без будь-яких умов і обов’язків по відношенню до інших осіб у вигляді різного виду платежів. Саме ця частина валового внутрішнього продукту і складає державні доходи, якими можуть розпоряджатися органи державної влади.

Доходи державного бюджету – поняття більш вужче, ніж доходи держави. Доходи Державного бюджету України – це частина доходів держави, яка використовується для фінансування виконання органами державної влади загальнодержавних функцій, які визначені Конституцією України.

Класифікація доходів бюджету визначена Постановою Верховної Ради України” “Про структуру бюджетної класифікації України”, яка була прийнята 12 липня 1996 року. Згідно з цим документом доходи групуються наступним чином:

Ø Податкові надходження:

§ податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

§ податки на власність;

§ платежі за використання природних ресурсів;

§ внутрішні податки на товари та послуги;

§ податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції ;

§ інші податки.

Ø Неподаткові надходження:

§ доходи від власності та підприємницької діяльності;

§ адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

§ надходження від штрафів та фінансових санкцій;

§ інші неподаткові надходження.

Ø Доходи від операцій з капіталом:

§ надходження від продажу основного капіталу;

§ надходження від продажу державних запасів товарів;

§ надходження від продажу землі та нематеріальних активів.

Ø Офіційні трансферти:

§ від органів державного управління інших рівнів;

§ із-за кордону;

§ з недержавних джерел.

Ø Державні цільові фонди:

§ Фонд для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

§ Пенсійний фонд України;

§ Фонд соціального страхування України;

§ Фонд сприяння зайнятості населення України;

§ Державний інноваційний фонд України;

§ Фонд розвитку паливно-енергетичного комплексу;

§ інші фонди.

Таким чином, під системою доходів Державного бюджету можна розуміти взаємозв’язок всієї сукупності доходів та її диференціацію на окремі групи.

Доходи бюджетів створюються за рахунок податків від фізичних і юридичних осіб, зборів та інших обов’язкових платежів, надходжень з інших джерел, що встановлені законодавством України.

Згідно зі ст. 11 Закону України “Про бюджетну систему України” доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:

· частини податку на добавлену вартість, яка визначається Законом про Державний бюджет України на наступний рік;

· частини акцизного збору, яка визначається Законом про Державний бюджет України на наступний рік;

· податку на прибуток підприємств і організацій усіх форм власності (крім комунальної) і підпорядкування у розмірі, що дорівнює 30 відсоткам від ставки, передбаченої законодавством для відповідної категорії платників;

· податку на майно підприємств і організацій усіх форм власності і підпорядкування у розмірі, що дорівнює 30 відсоткам від ставки, передбаченої законодавством України;

· плати за землю, що дорівнює 30 відсоткам від ставки, передбаченої законодавством України;

· надходжень від зовнішньоекономічної діяльності;

· частини доходів від приватизації державного майна, що перебуває в загальнодержавній власності, яка визначається Законом про Державний бюджет України на наступний рік;

· надходжень від реалізації державного майна, що перебуває в загальнодержавній власності;

· орендної плати за оренду майна цілісних майнових комплексів, що перебувають у загальнодержавній власності;

· внесків до Пенсійного фонду України;

· внесків до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

· внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

· внесків до інших загальнодержавних цільових фондів, створення яких передбачено законодавством України;

· надходжень від внутрішніх позик;

· перевищення доходів над видатками Національного банку України;

· повернутих державі позик, процентів по наданих державою позиках і кредитах;

· дивідендів, одержаних від акцій та інших цінних паперів, що належать державі в акціонерних господарських товариствах, створених за участю підприємств загальнодержавної власності;

· плати за спеціальне використання природних ресурсів;

· інших доходів, встановлених законодавством України і віднесених до доходів Державного бюджету України.

2. Збір за геологорозвідувлаьні роботи виконані за рахунок державного бюджету

Платниками збору за геологорозвідувальні роботи є всі надрокористувачі, незалежно від форми власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які видобувають корисні копалини на розташованих у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони родовищах:

раніше розвіданих та переданих в установленому порядку для промислового освоєння;

з попередньо оціненими запасами, що за згодою заінтересованих надрокористувачів передані їм для дослідно-промислової розробки та промислового освоєння.

Якщо до складу підприємства-надрокористувача входять структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи та здійснюють видобуток корисних копалин (шахти, рудники, кар'єри, цехи тощо), то платником збору є підприємство-надрокористувач, до складу якого входять такі структурні підрозділи.

Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин.

Обсяг погашених запасів корисних копалин визначається як сума обсягів видобутих корисних копалин та фактичних їх втрат у надрах під час видобування, за винятком передбачених протоколом Державної комісії по запасах корисних копалин або технічними проектами на розробку родовища втрат корисних копалин в охоронних, бар'єрних ціликах та поблизу неякісно затампонованих свердловин, за умови погодження їх обсягів з органами державного гірничого нагляду.

Обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.