Сторінка
2
Обсяги видобутих (погашених запасів) корисних копалин за квартал приймаються за даними оперативних обмірів чи підрахунків (з уточненням за підсумками року), які здійснює геолого-маркшейдерська служба надрокористувача або інші служби, на які покладено обов'язки ведення обліку обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин.
Відповідними формами державної статистичної звітності, згідно з наказом Державного комітету статистики України від 31 грудня 1998 року № 435 "Про затвердження загальнодержавного табеля (переліку) форм державної статистичної звітності", є: "Звітний баланс запасів корисних копалин" (форми: 5-гр - металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля; 6-гр - нафта, газ, конденсат; 7-гр - підземні води; 8-гр - техногенні корисні копалини), "Звіт про втрати корисних копалин при видобутку" (форма 70-тп), "Звіт про втрати вугілля в надрах (підземні та відкриті роботи)" (форма 11-шрп), "Звіт про комплексне використання корисних копалин при збагаченні та металургійному переділі, розкривних порід та відходів виробництва" (форма 71-тп), "Звіт про використання води" (форма № 2-ТП (водгосп)).
Збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток:
раніше погашених запасів корисних копалин, зарахованих у процесі розробки родовищ у встановленому порядку до категорії втрачених у надрах, підтверджених відповідними актами на списання запасів корисних копалин з обліку гірничовидобувного підприємства та обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації;
вуглеводневої сировини із свердловин, визначених у встановленому порядку як нерентабельні, з метою недопущення вибухонебезпечних газопроявів у населених пунктах та нафтогазопромислових районах;
додаткових, понад базові (проектні) обсяги нафти і газу, при дорозробці нафтових і газових родовищ, визначених Кабінетом Міністрів України як родовища з важковидобувними та виснаженими запасами - протягом десяти років з дати одержання ліцензії на експлуатацію таких родовищ;
підземних вод, які не використовуються в народному господарстві:
видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин в обсягах, погоджених з відповідними органами державного гірничого нагляду, державного геологічного контролю і охорони навколишнього природного середовища;
які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії (підтоплення, засолення, заболочування, забруднення, виникнення зсувів тощо).
Надрокористувачі самостійно обчислюють збір за кожний звітний квартал виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.
За четвертий звітний квартал збір обчислюється виходячи з обсягів видобутих (погашених запасів) корисних копалин з урахуванням уточнених їх обсягів після закінчення року, нормативів збору з урахуванням індексу інфляції та коефіцієнтів.
При видобуванні більше як одного виду корисних копалин збір за геологорозвідувальні роботи обчислюється за кожен їх вид окремо.
Надрокористувачі, які здійснюють видобуток корисних копалин на родовищах, розвідка яких виконувалася частково за рахунок власних коштів, збір обчислюють із застосуванням до нього відповідних коефіцієнтів для тих родовищ, де виконано:
загальні і детальні пошукові роботи та попередню розвідку за рахунок державного бюджету, а детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,6;
дорозвідку запасів корисних копалин за рахунок власних коштів - 0,6;
загальні і детальні пошукові роботи за рахунок державного бюджету, а попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,4;
загальні пошукові роботи частково за рахунок державного бюджету на стадії регіональних робіт, а детальні пошукові роботи, попередню і детальну розвідку за рахунок власних коштів - 0,2.
Підставою для застосування коефіцієнтів при обчисленні збору є довідка Комітету України з питань геології та використання надр (далі - Геолком), копія якої подається надрокористувачем до органів державної податкової служби і враховується при обчисленні збору починаючи з того кварталу, в якому вона була подана.
Для одержання довідки Геолкому надрокористувач подає Державному інформаційному геологічному фонду ("Геоінформ") лист-заяву на одержання довідки і завірену копію документа (документів) або витяг з нього (з них), який підтверджує небюджетне фінансування окремих стадій виконаних геологорозвідувальних робіт (витяг з фінансового плану підприємства, кошторису витрат власних коштів, звіти про виконані геологорозвідувальні роботи за формою 01-гр і 2-гр тощо).
Якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0,2. У такому разі для обчислення загальної суми збору до нормативу збору за основний вид корисної копалини застосовується загальний коефіцієнт 1,2.
Платники складають розрахунок збору за геологорозвідувальні роботи щоквартально за формою, що наведена у додатку 2 до Інструкції.
Порядок його складання наведено у додатку 3 до Інструкції.
Базовий податковий (звітний) період для збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, дорівнює календарному кварталу.
Розрахунки збору подаються надрокористувачами протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, органам державної податкової служби за місцезнаходженням родовища корисних копалин.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Визначення ставки дисконту: систематизація сучасних підходів
Бюджетна система та принципи її побудови
Проблеми фінансової системи України в умовах ринкової економіки
Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств. Класична модель фінансової санації
Заходи держави, щодо залучення іноземного капіталу