Сторінка
8
Рис. 1.5. Динаміка структури використання фінансових ресурсів держави у1999-2004 рр.
В умовах перехідної економіки значні ресурси повинні спрямовуватися на структурну перебудову виконання цільових загальнодержавних програм у сфері технічного прогресу, охорону довкілля.
1.3. Правове регулювання фінансових ресурсів
Процес управління підприємством базується на використанні механізмів фінансового менеджменту, складовою яких е правове і нормативне забезпечення управлінських рішень. Через розробку системи законів та інших нормативних актів держава проводить відповідну фінансову політику і здійснює регулювання фінансово-госло-да£5ької діяльності підприємств економічними методами. Правові основи фінансів окремих суб'єктів господарювання перш за все базуються на конституційних нормах. Конституція України є важливим джерелом фінансового права і віддзеркалює в концентрованому вигляді правовий простір, в якому здійснюється розвиток підприємництва в нашій кращі. Конституцією України регламентується право громадян на здійснення будь-якого виду „ підприємницької діяльності, не забороненої законом. Водночас, держава забезпечує розвиток конкуренції в підприємницькій діяльності, здійснює антимонопольне, кредитне, бюджетне та податкове регулювання, захищає права споживачів, контролює якість і безпеку продукції і всіх видів послуг та робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
* Конституція України формує правовий простір для розвитку вільного підприємництва в країні і водночас створює передумови для використання фінансового менеджменту як системи управління фінансами суб’єктів господарювання в економіці ринкового типу.
Базовим законом в ієрархічній структурі законодавчих актів, прийнятих після проголошення незалежності, є Закон України "Про підприємництво" (від 07.02.1991 p.). Даний закон визначає принципи, суб'єкти, обмеження підприємницької діяльності та відповідальність за їх порушення.
Правові умови фінансово-господарської діяльності підприємств в нашій країні незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності регламентуються Законом України “Про підприємства в Україні" від 27.03.l99l р. Даний закон визначає підприємство як основну організаційну ланку народного господарства України, самостійний господарюючий суб'єкт, що має права юридичної особи і здійснює будь-які види виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності, якщо вони не заборонені законодавством і відповідають цілям, що передбачені статутом підприємства.
Вищезгаданим законом регламентуються види І організаційні форми підприємств, правила їх створення, реєстрації, реорганізації і ліквідації, організаційний механізм здійснення ними підприємницької діяльності в умовах переходу до ринкової економіки, права і обов'язки господарюючих суб'єктів, порядок їх взаємовідносин з іншими підприємствами і організаціями, Радами народних депутатів, органами/державного управління. Важливе значення даного законодавчого акту полягає у створенні рівних правових умов діяльності підприємств різних форм .власності, забезпеченні ЇХ господарської самостійності.
Правові засади фінансово-господарської діяльності підприємств, створених у формі акціонерних товариств, товариств з обмеженою і повною відповідальністю, регламентує Закон України "Про господарські товариства" від 10.09.1991 р. Цей закон визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, права та обов'язки учасників і засновників.
З метою залучення зовнішніх фінансових ресурсів господарські товариства можуть випускати корпоративні або боргові цінні папери. Умови такої емісії в загальному вигляді регламентуються Законом України "Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 р. Крім того, підприємства можуть здійснювати фінансові операції різного роду з цінними паперами, керуючись положенням Законом України “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10.12.1997 р.
Фінансово-майнові відносини підприємств регламентуються нормами цивільного права, зафіксованими у Цивільному кодексі України і Законі України "Про власність" від 07.02.1991 р. Даний закон визначає об'єктів і суб'єктів права власності, порядок використання власником майна для здійснення підприємницької діяльності, а також визначає право приватної, колективної, державної та інтелектуальної власності.
Фінансові відносини підприємства зі своїми працівниками щодо оплати праці регламентуються Законом України "Про оплату праці". Закон визначає економічні, правові і організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з підприємством на підставі трудового договору.
Державне регулювання фінансових аспектів зовнішньоекономічної діяльності підприємств здійснюється відповідно до правових норм, закріплених у Законі України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 р. Даний закон вводить основні терміни і положення, визначає суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в Україні, встановлює форми зовнішньоекономічних угод і договорів. В розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні ціни, що формуються відповідно до умов і цін світового ринку. Особливості та сфера застосування державного регулювання цін регламентуються Законом України "Про ціни і ціноутворення". Порядок використання іноземної валюти визначається валютним законодавством України.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Основні завдання державного регулювання інвестиційних процесів у економіці України
Фінансовий контроль: поняття та призначення, види, методи, органи управління
Нормативно-правове забезпечення казначейського обслуговування місцевих бюджетів
Аудит — необхідна умова функціонування суб'єктів господарювання у ринковій економіці
Фінансовий контроль та його роль у забезпеченні фінансової дисципліни