Сторінка
2
- надання кредитів для врегулювання дефіцитів платіжних балансів;
- поновлення в деяких випадках міжнародної заборгованості випуском штучних резервних активів.
Світовий банк та МВФ — це різні організації. Основна відмінність полягає у тому, що Банк є, перш за все, організацією розвитку, а МВФ — кооперативною організацією, яка прагне підтримувати належну систему міждержавних платежів і розрахунків. Кожна з цих установ має свої цілі, власну структуру, отримує фінансування з різних джерел, надає допомогу різним категоріям країн-членів і намагається досягти своєї мети, використовуючи власні специфічні засоби
Завдання Світового банку, яке виражає його офіційна назва — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) спеціалізоване агентство, створене в 1945 році і працююче в співробітництві з ООН з метою допомоги в фінансуванні повоєнного відновлення господарства та підвищенню рівня життя в країнах, що розвиваються шляхом надання позик урядам чи шляхом гарантій позик, які отримані із інших джерел. Банк надає позики на комерційній основі для спеціалізованих проектів чи для більш загальних цілей соціального розвитку. Засоби для позик мобілізуються на міжнародних грошових ринках. Банк разом зі своїми філіалами – Міжнародною асоціацією розвитку та Міжнародною фінансовою корпорацією часто називають Світовим Банком (Word Bank). Ним володіють уряди 151 країни. Ці країни також повинні бути членами Міжнародного валютного фонду.
Сутність ВЕЗ та їх роль щодо залучення іноземних інвестицій.
Згідно законодавства України спеціальна (вільна) економічна зона визначається як частина території України, на якій створюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності, порядок використання та дії законодавства України.
Поняття вільної економічної зони (ВЕЗ) правова категорія та широко використовується інститутами Міжнародної Організації Праці, Центром ООН по транснаціональним корпораціям, Всесвітньою Асоціацією Вільних економічних зон, документами Євросоюзу.
Діяльність вільних економічних зон в Україні, процедуру їх створення, взаємовідносини з місцевою виконавчою владою регламентує ціла низка законів. Але наріжним каменем цього процесу є “Концепція створення спеціальних (вільних) економічних зон в Україні” (затверджена Постановою КМ від 14.03.94, №; 167).
ВЕЗ забезпечують належні правові та економічні умови для концентрованого залучення іноземних інвестицій, інтенсивного впровадження передових технологій, удосконалення галузевої структури виробництва й соціально-економічного розвитку територій, збільшення валютних надходжень, підготовки кваліфікованих кадрів тощо.
В Україні вільні економічні зони створюються для:
- залучення іноземних інвестицій та сприяння їм;
- активізація сумісно з іноземними інвесторами підприємницької діяльності для нарощування експорту товарі та послуг;
- поставок на внутрішній ринок високоякісної продукції та послуг;
- залучення та впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання;
- розвитку інфраструктури ринку;
- поліпшення використання природних та трудових ресурсів;
- прискорення соціально-економічного розвитку України.
В Україні залежності від господарської спрямованості та економіко-правових умов діяльності можуть створюватися такі ВЕЗ:
- Зовнішньоторговельні зони – частина території держави, де товари іноземного надходження можуть зберігатися, купуватися та продаватися без сплати мита і митних зборів або їх відстроченням. Створюються ці зони за рахунок надання митних пільг, послуг щодо зберігання і перевалки вантажів, надання в оренду складів, приміщень для виставкової діяльності, а також послуг щодо доробки, сортування, пакетування товарів тощо. Форми їх організації: вільні порти (“порто-франко”), вільні митні зони (зони франко), митні склади.
- Комплексні виробничі зони – частина державної території, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяльності з метою стимулювання підприємництва. Вони можуть мати форму експортних виробничих зон, де розвивається насамперед експортне виробництво, орієнтоване на переробку власної сировини та переважно складальні операції, та імпортоорієнтованих зон, головна функція яких – розвиток імпортозамінних виробництв.
- Науково-технічні зони – ВЕЗ, спеціальний правовий режим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу, досягнення нової якості економіки через стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень, з подальшим впровадженням результатів наукових розробок у виробництво. Вони можуть існувати у формі регіональних інноваційних центрів-технополісів, районів наукового розвитку, високотехнологічних промислових комплексів, а також локальних інноваційних центрів та опорних інноваційних пунктів.
- Туристсько-рекреаційні зони – вільні-економічні зони, які створюються врегіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та історико-культурний потенціал, з метою ефективного його використання і збереження, а також активізації підприємницької діяльності у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.
- Банківсько-страхові (офшорні) зони – це зони, в яких запроваджується особливо сприятливий режим здійснення банківських та страхових операцій в іноземній валюті для обслуговування нерезидентів. Офшорний статус надається банківським та страховим установам, які були створені за участю лише нерезидентів і обслуговують лише ту їхню підприємницьку діяльність, що здійснюється за межами України.
- Зони прикордонної торгівлі – частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.
З 1 січня 2000 року на території України діють:
1. На території Волинської області терміном на 20 років спеціальна економічна зона “Інтерпорт Ковель” площею 56,77 га ( Указ Президента “Про спеціальну економічну зону “Інтерпорт Ковель” від 22.06. 1999 р., № 702/99).
2. Спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області на 30 років (Указ Президента “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області” від 27.06.1999 р., № 729/99).
3. На території пріоритетного розвитку в Волинській області створюється спеціальний режим інвестиційної діяльності по реалізації інвестиційних проектів в пріоритетних видах економічної діяльності строком на 30 років (Указ Президента “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Волинській області”, від 27.06.1999 р., № 730/99).
4. Спеціальний режим інвестиційної діяльності створюється на території м. Харкова по реалізації інвестиційних проектів в пріоритетних видах економічної діяльності на 30 років (Указ Президента “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова” від 27.06.1999 р., №731/99).