Сторінка
4
У 50-ті та у першій половині 60-х років марка ФРН була найстабільнішою валютою, платіжний баланс зводився з активним сальдо, зростали золото-валютні резерви. ФРН першою із західноєвропейських країн запровадила часткову конвертованість своєї валюти в 1958 р.
Порівняно низькі темпи інфляції, майже стабільний платіжний баланс та стабільне валютне становище в умовах заборони на виробництво та купівлю озброєння стимулювали зовнішньоторговельну експансію концернів ФРН та неодноразову ревальвацію марки (у 1961,1969,1971 та 1973 pp.). Західнонімецька марка займала лідируючі позиції в Європейській валютній "змії" (1971 p.), на базі якої в 1979 р. була створена Європейська валютна система, на марку припадало 33% валютного кошика екю.
Першого липня 1990 р. відбулося валютне об'єднання двох німецьких держав - ФРН та НДР. Порожні полиці магазинів у колишній НДР за одну ніч наповнилися товарами - як це було в 1948 р. у Західній Німеччині. Але на відміну від 1948 р. реформу цю не можна назвати успішною. Ніякого "економічного чуда" цього разу не відбулося. Президент Федерального банку Отто Пель назвав валютний союз двох німецьких держав одним англійським словом "disaster" - нещастя - і наприкінці липня 1991 р. подав у відставку. Реальне ринкове співвідношення двох валют було таким: одна німецька марка дорівнювала п'яти маркам НДР. Однак, ураховуючи політичні обставини, влада ФРН вирішила перерахувати заробітну плату, пенсії і банківські заощадження в межах до 6000 марок за курсом 1:1, а інші рахунки - за курсом 2:1.
По суті, це означало різке підвищення зарплати без відповідного йому зростання продуктивності праці. На думку деяких експертів, саме це рішення відіграло фатальну роль у долі східнонімецької промисловості, що так і не змогла подолати кризу, яка настала після об'єднання обох країн.
Нині в обороті в Німеччині перебувають купюри номінальною вартістю 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 марок; монети - 1, 2, 5, 10, 50 пфенігів, 1, 2, 5, 10 марок. У 1975 р. з обігу були вилучені срібні п'ятимарочні монети - останній символ забезпечення національної валюти дорогоцінними металами. Звичайно, і досі марка реально забезпечувалася не запасами золота і срібла в підвалах Бундесбанку, а гарним станом німецької економіки. Понад 2/3 паперових грошей припадає на 100- і 1000-марочні купюри. Останні через свою компактність користуються особливою популярністю у тіньовому готівковому обороті. А фальшивомонетники марку не люблять. Складну технологію виготовлення німецької валюти відтворити непросто.
Сьогодні німецька марка посідає друге місце після американського долара, у міжнародних валютних резервах її частка становить 25%. Так само, як і американський долар, німецька марка відіграє велику роль у міжнародній економічній політиці, хоча в основному інтереси Німеччини сфокусовані на її соратників по Європейському Союзу.
З 1 січня 1999 р. Німеччина увійшла до числа країн Європейського Союзу, що запровадили до безготівкового обігу спільну європейську валюту "євро". Передбачається, що з 1 липня 2002 р. німецька марка повністю припинить своє існування, поступившись "євро". Останнім часом сильний вплив на курс марки здійснює введення євро, що пов'язано із домінуючою роллю Німеччини в ЄС. ВисновокРинок неможливий без грошей і грошового обігу. Останнє являє собоюрушення грошей, опосредствующее оборот товарів, послуг. Грошовий обіг обслуговує купівлю-продаж товарів і послуг, а також рушення фінансового ринку. У США 3/5 платіжного обороту доводиться на фінансові операції. Такий зв'язок грошового обігу з фінансами служить основою для деяких економістів визначати грошовий обіг як регульовану законодавчу систему фінансів в країні. Тип грошової системи залежить від того, в якій формі функціонують гроші. Існують різні системи грошового обігу, які склалися історично і закріплені законодавче кожною державою Найважливішими елементами грошової системи є:. національна грошова одиниця міра грошей, прийнята в країні за одиницю, в якій виражаються ціни товарів і послуг (рубель, долар, франк і інші);. масштаб цін вагова кількість грошового металу, прийнята в країні в якість грошової одиниці і її складових частин;. система емісії грошей - установи, що випускають гроші і цінні папери; законодавче закріплений порядок випуску грошей в обіг; емісійна система в розвинених країнах означає випуск банківських квитків центральним банком, а казначейських квитків і монет казначейством відповідно до законодавче встановленого емісійного права форми грошей матеріалізована в певному типі загального еквівалента мінова вартість, яка спроможний забезпечити стійкість звертання товарів і є законними платіжними коштами в готівковому обороті;. валютний паритет співвідношення з іншими валютами; інститути грошової системи державні і недержавні установи, регулюючігрошовий обіг. У залежності від вигляду грошей, що звертаються виділяються два типисистем грошового обігу: 1. система обігу металевих грошей, коли звертаються повноцінні золоті ісрібні монети, а кредитні гроші вільно обмінюються на грошовий метал(злитки або монети); 2. система обігу кредитних і паперових грошей, коли золото витісненеіз звертання і тому кредитні і паперові гроші можуть бути обмінени назолото. Література: 1. ЗУ «Про банки та банківську діяльність» - м. Київ, 7 грудня 2000 р.;2. Закон України «Про заставу», ВР України від 2.10.92р. зі змінами ідоповненнями ;3. Банковское дело /Под ред. Лаврушина О.И. – М. : Финансы и статистика,1999. – 576с.;4. Галасюк В., Галасюк В. Незалежна експертна оцінка, як засіб забезпеченнянеобхідного рівня ліквідності об’єктів застави // Вісник НБУ. – 1999. – 2.– с.51-54.;5. Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовийдосвід, проблеми реформування. // Банківська справа. К. 2000. №2, с.28-29.;6. Аджевітін С. У переддень десятирічного ювілею: штрихи до історіїрозвитку вітчизняної банківської системи. // Вісник НБУ. К. 2000, №2, с. 41-45.;7. Коваленко В.В. Особливості кредитування підприємств і організацій всучасних умовах // Фінанси України. – 1998. – 10. – с.27 – 30.
Завантажити реферат