Сторінка
1
Лівериджем у фінансовому аналізі називається оптимізація структури активів і пасивів підприємства з метою збільшення прибутку.
В абсолютному розумінні ліверидж означає невелику силу, важель, за допомогою якого надається можливість переміщувати досить великі предмети. Стосовно до економіки, ліверидж — це важель, при незначному посиленні якого можливо суттєво змінити результати виробничо-фінансової діяльності підприємства. Визначення лівериджу в економічній роботі підприємства можна пов'язати з дією факторної системи, розглядаючи його як деякий фактор, невелика зміна якого може призвести до суттєвих змін результатних показників.
Розрізняють три види лівериджу:
— виробничий;
— фінансовий;
— виробничо-фінансовий.
Існують витрати фінансового характеру, пов'язані з обслуговуванням боргу. Величина цих витрат залежить від розміру позикових коштів. Вплив фінансових витрат на прибуток відображає фінансовий ліверидж. Це пов'язано із дією плеча фінансового важеля (співвідношення позикового і власного капіталу). Таким чином, фінансовий ліверидж — це взаємозв'язок між прибутком і співвідношенням позикового та власного капіталу.
Фінансовий ліверидж — це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів, тобто власного і позикового капіталів. Фінансовий ліверидж характеризує взаємозв'язок між чистим прибутком і розміром доходів до сплати податків і процентів за боргами, тобто валовим прибутком.
Рівень фінансового лівериджу визначається відношенням темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту валового прибутку:
Лф = ЧП / П
де: Лф — рівень фінансового лівериджу ;
П – темп зміни валового прибутку,% ;
ЧП — зміни чистого прибутку, %.
Економічний зміст цього показника полягає в тому, що він показує, у скільки разів темпи приросту чистого прибутку вище темпу приросту валового прибутку. Це перевищення досягається за допомогою плеча фінансового важеля (співвідношення позикового і власного капіталу). Змінюючи плече фінансового важеля, можна вплинути на прибуток і дохідність власного капіталу.
Фінансовий ліверидж, як і виробничий, пов'язаний з ризиком, але не з виробничим, а з фінансовим. Фінансовий ризик — це ризик, який пов'язаний з неможливістю сплати процентів по довгострокових позиках. Чим більший обсяг залучених коштів, тим більше треба сплачувати процентів по них, тим вищий рівень фінансового лівериджу. Це призводить до підвищення фінансового ризику.
Отже, зростання фінансового лівериджу супроводжується підвищенням ступеня фінансового ризику, пов'язаного з недостачею коштів для сплати процентів по позиках.
Рівень фінансового лівериджу зростає із збільшенням частки позикового капіталу, при цьому підвищується розмах варіації рентабельності власного капіталу, чистого прибутку. Це говорить про підвищення ступеня фінансового ризику інвестування за умов високого плеча важеля.
Отже, зміна структури капіталу у бік збільшення частки позикового капіталу викликає зростання фінансового ризику, хоча при цьому і досягається більш високий прибуток.
Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий ліверидж, який являє собою добуток виробничого та фінансового лівериджу:
Лвф=ЛвЛф,
де Лвф – виробничо-фінансовий ліверидж.
З формули видно, що він відображає ризик, пов'язаний з можливим нестатком засобів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат з обслуговування боргу.
Наприклад, приріст обсягу реалізації складає 10%, валового прибутку — 40%, чистого прибутку — 54%. Тоді :
Лв = 40 / 10 = 4 ;
Лф = 54 / 40 = 1,35 ;
Лвф = 41,35 = 5,4.
Можна зробити висновок, що за умов існуючої структури витрат на підприємстві і структури джерел капіталу збільшення обсягу виробництва на 1% забезпечить приріст валового прибутку на 4% і приріст чистого прибутку на 5,4%.
Кожен процент приросту валового прибутку приведе до збільшення чистого прибутку на 1,35%.
У випадку спаду виробництва ці показники змінюватимуться в аналогічній пропорції.
Приклад: Розрахуємо за даними таблиці вплив факторів на зміну показника окупності інвестицій.
Показники | У минулому році | У звітному році | Відхилення |
1. Чистий прибуток (після утримання податків) | 51 936 | 54 988 | 3 052 |
2. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції | 6 492 | 7 791 | 1 299 |
3. Собівартість реалізованої продукції | 36 788 | 38 037 | 1 249 |
4. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ) | 43 280 | 45 828 | 2 548 |
5. Вартість майна | 120 384 | 117 630 | -2 754 |
6. Власні кошти | 124 | 527 | 403 |
1 2