Сторінка
2

Бюджетне планування

Бюджетне планування посідає центральне місце у фінансовому плануванні, оскільки воно пов”язане з показниками фінансових планів підприємств, організацій та установ різних форм власності. У процесі бюджетного планування аналізуються кількісні та якісні показники окремих галузей економіки, що дає змогу враховувати пропозиції із зміцнення доходної частини бюджету, забезпечення держави необхідними обсягом фінансових ресурсів для виконання визначених Конституцією функцій.

Бюджетне планування тісно пов”язане з економічним і соціальним плануванням в Україні. Така низка показників бюджету базується на показниках плану екрномічного та соціального розвитку. Водночас, окремі його показники також неможливо визначити без показників бюджету.

У процесі бюджетного планування забезпечуються неоюхідні фінансові пропорції згідно з планом економічного і соціального розвитку; визначаються обсяг доходів бюджету та резерви їхнього росту, обсяг видатків та резерви їхнього скорочення; створюється належна фінансова база соціального захисту населення; розподіляються доходи і видатки між окремими ланками бюджетної системи,утворюються державні матеріальні та бюджетні резерви.

Кожний етап бюджетного процесу має свої особливості, які характеризуються переліком органів, залучених до нього, та їхніми функціями забезпечується Кабінетом Міністрів України, а також місцевими державними адміністраціями. Безпосередню роботу із складання проектів бюджетів за дорученням органів виконавчої влади виконує Міністерство фінансів України та його органи на місцях.

Процес складання проектів бюджетів здійснюється в такій послідовності.

Другий і третій етапи бюджетного процесу (розгляд і затвердження бюджету) забезпечуються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим та місцевими радами. Так, проект державного бюджету України розглядається на засіданнях комітетів та на сесійних засіданнях Верховної Ради України і затверджується законом про державний бюджет України.

Найтривалішим за часом є четвертий етап бюджетного процесу – виконання бюджету, який охоплює бюджетний рік (з 1 січня по 31 грудня). Організовують виконання бюджету виконання бюджету Кабінет Міністрів України , Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих рад за допомогою органів оперативного управління фінансами: Міністерства фінансів україни та його органів на місцях, органів Державного Казначейства, Державної податкової адміністрації, Державної контрольно-ревізійної служби України. У виконанні бюджету беруть участь підприємства, організації та установи всіх форм власності, а також громадяни, пов”язані з бюджетом за доходами та видатками.

П”ятий етап бюджетного процесу забезпечують органи виконавчої влади у процесі складання звіту про виконання бюджету та органи законодавчої влади і місцевого самоврядування у процесі розгляду і затвердження звіту про виконання бюджету.

Органи які у відповідності до законодавства бюджетним повноваженням, тобто правами і обов”язками учасників бюджетного процесу, здійснюють бюджетний процес.

Такими повноваженнями наділені:

1. Органи законодавчої та виконавчої влади;

2. Фінансові і податкові органи;

3. Органи грошово-кредитного регулювання і органи державного фінансового контролю;

4. Головні розпорядники бюджетних засобів і розпорядники бюджетних засобів;

5. Державні цільові позабюджетні фонди.

3. Удосконалення системи бюджетного планування в період становлення ринкової економіки

За роки незалежності багато зроблено для вдосконалення та зміцнення дер­жавних фінансів України. Зокрема, Закон про бюджетну систему можна без пере­більшення вважати одним з найпрогресивніших державних актів. Він закріпив основні засади організації державних фінансів, підвалинами яких є система бюджетів держави, дав визначення поняття бюджету в цілому і ланкам зведеного бюджету зокрема, чітко окреслив призначення і роль кожної з них. У ньому визначено перелік прав і обов'язків різних гілок влади щодо бюджету, послідовність бюджетного процесу, перелік доходів і витрат кожного з бюджетів, встановлено бюджетний устрій та повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів державної виконавчої влади, місцевих Рад та їх виконавчих органів у бюджетному процесі в умовах незалежності нашої країни.

Проілюструємо процес вирівнювання, що здійснюється сьогодні в країні відповідно до чинного законодавства, на прикладі місцевих бюджетів Львівщини. По-перше, у складі доходів місцевих бюджетів області надходження власних і закріплених податків та неподаткових платежів займають лише 6-12 відсотків. При чому за останні роки намітилася тенденція до зниження їх питомої ваги. Якщо у 1997 році вона досягла 12,3-відсотки, то у 1999 році становила лише 7,7 відсотка. Відповідно зросла кількість дотаційних бюджетів міст і районів. У -1996 році їх нараховувалось 17 із наявних 27 або 62,9 відсотка, а в 1999 році вже 20 або 74 відсотки. Для прикладу, в інших країнах Європи частка закріплених доходів місцевих бюджетів становить в сукупності від 50 до 80 відсотків.1

Підсумовуючи, можна відмітити, що до сьогодні все ще діють форми і методи бюджетного регулювання, успадковані Україною з часів існування колишнього СРСР, які не є достатньо ефективними, оскільки регіональні і місцеві бюджети все ще мають обмежену самостійність, повністю залежать від щорічних рішень Верховної Ради та Уряду, які розподіляють і перерозподіляють більшість мобілізованих у державі доходів. Безумовно такий підхід не може сприяти розвитку ініціативи органів місцевого самоврядування в пошуках додаткових фінансових ресурсів, хоча відомо, що валовий внутрішній продукт держави, в основному, створюється на місцях - у містах і районах.