Сторінка
3
В процесі аналізу структурних зрушень вирішують такі завдання:
- встановлюють як змінюється структура (в позитивний чи негативний бік);
- визначають вплив зміни структури продукції на обсяг виробництва та інші показники.
Існують такі основні способи визначення впливу зміни структури продукції на обсяг виробництва:
- спосіб прямого розрахунку;
- спосіб середньої ціни.
За першим способом вплив зміни структури на обсяг продукції визначається як різниця між фактичним обсягом за умови фактичної структури та фактичним обсягом при плановій структурі продукції.
Другий спосіб передбачає визначення зміни обсягу продукції внаслідок зміни структури множення відхилення фактичної середньої ціни одиниці продукції певної групи виробів від базової на фактичну кількість виробів в даній групі.
Для того, щоб визначити вплив зміни структури продукції за трудомісткістю виробів на обсяг виробництва, необхідно базовий обсяг продукції помножити на різницю в темпах зростання з обсягу продукції у вартісному та трудовому вираженні.
До основних причин асортиментно-структурних зрушень у випуску продукції відносяться такі: кон’єктура ринку, зміна попиту на окремі вироби, стан матеріально-технічного постачання, недоліки в організації виробництва та управління тощо.
4. Аналіз якості продукції
Важливим питанням аналізу виробничої діяльності є оцінка якості продукції. За сучасних умов господарювання великого значення набуває поліпшення якості продукції.
Високий рівень якості продукції вигідно виділяє її з ряду аналогічних товарів, сприяє підвищенню попиту на неї, збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продаж, але й за рахунок більш високих цін. Ті підприємства, які не позбулися старих стереотипів, у тому числі нехтування якістю продукції, нині зазнали відчутних втрат у конкурентній боротьбі з іншими підприємствами галузі та іноземними виробниками.
Якість – це сукупність властивостей продукції, які здатні задовольняти потреби споживачів згідно з її призначенням. Якість продукції - це поняття, яке характеризує експлуатаційні, споживчі, технологічні властивості виробу, рівень його стандартизації і уніфікації, надійність і довговічність.
Аналіз якості продукції ґрунтується на системі численних показників, серед яких слід вирізнити загальні й індивідуальні, прямі й побічної дії. Найбільш узагальнюючий характер мають питома вага продукції зі знаком якості, або атестованої державою як продукція вищої якості (зараз цей показник поновлюється); питома вага в загальному обсязі випуску продукції, що одержала товарні знаки частка продукції, виготовленої на експорт
Своєрідним знаком якості є фірмовий знак корпорацій, котрі відомі у світі як виробники якісної продукції. Досить надійним показником якості може бути також і відповідність міжнародним стандартам. Крім того, використовують такі індивідуальні показники якості, як сортність (легка, харчова, хімічна та інші галузі промисловості), марочність (харчова, промисловість будівельних матеріалів); вміст корисних речовин або шкідливих домішок (% до загального обсягу або ваги); строк служби (ресурс) і надійність; міцність металів, калорійність харчових продуктів, теплотворність палива тощо.
У процесі аналізу вивчають і такі побічні показники якості продукції, як
- гарантійний термін роботи, кількість і вартість гарантійних (безкоштовних для споживачів) ремонтів у розрахунку на один виріб;
- наявність рекламацій, їхня кількість і вартість;
кількість і сума штрафів за поставку неякісної продукції;
відсоток браку;
- пониження сортності продукції за межами підприємства;
- відсоток повернення продукції для виправлення дефектів;
відповідність моді;
- наявність і рівень попиту на даний виріб.
Непрямим показником якості є рівень браку у виробництві. На суму втрат від баку зростає виробнича собівартість. Брак впливає на кінцеві результати виробництва. Визначивши частку брак у в собівартості продукції і помноживши цей показник на фактичний обсяг продукції, можна розрахувати вплив браку на виробництво продукції.
Вивчаючи якість виробу, слід неодмінно звернути увагу на його зовнішній вигляд, привабливість оформлення, наявність чіткої і змістовної інформації щодо складу речовин і способу споживання. Неабияку роль відіграє й упаковка або тара, якими користується підприємство. Економія на цих елементах товару є недопустимою, так само як і намагання замаскувати низьку якість товару яскравим зовнішнім виглядом, найсучаснішим дизайном та поліграфією, привабливою та коштовною упаковкою.
Аналіз показників якості продукції передбачає вирішення таких завдань:
- вивчення та оцінка динаміки показників;
- визначення впливу зміни якості на результати виробництва;
- з’ясування причин погіршення якості продукції.
Оцінюючи зміну якості продукції на підприємстві, слід віддавати перевагу таким показникам, які забезпечують належну точність визначення якості продукції. Найвдалішою ілюстрацією цього може бути аналіз показника сортності продукції. Цей показник використовують для продукції, яка допускає несуттєві відхилення певних ознак і якостей від чинних стандартів і технічних вимог.
Збільшення коефіцієнта сортності свідчить про підвищення якості продукції .
Наступним етапом аналізу є визначення впливу зміни сортності на обсяг виробництва. Один з методів визначення впливу зміни якості на приріст обсягу даного виду продукції базується на порівнянні темпів зростання (процентів виконання плану) з обсягу продукції у вартісному та натуральному вираженні. Для того, щоб розрахувати зміну обсягу внаслідок зміни сортності в нашому прикладі, потрібно різницю в процентах виконання плану з обсягу продукції в грошовому вимірнику та натуральних одиницях помножити на планову вартість усієї продукції.
5. Аналіз ритмічності виробництва продукції.
Ритмічність виробництва — це насамперед чітка, стійка й збалансована діяльність підприємства, яка дає можливість своєчасно випускати продукцію та належним чином виконувати свої зобов'язання перед споживачами.
Необхідно розрізнювати поняття “рівномірний випуск” та “ритмічний випуск” продукції.
Рівномірний випуск продукції – це однаковий випуск продукції за однакові проміжки часу.
Ритмічний випуск продукції – це виробництво згідно з плановим графіком. Планові графіки ритмічності складають незалежно від особливостей технологічного процесу. Так, у масовому виробництві ритмічність аналізують за добовим, годинним графіком. Якщо технологічний процес тривалий, ритмічність аналізу по 5-ти та 10-тиденному графіку. Аналіз ритмічності також здійснюють по місяцях кварталу та кварталах року.
Є багато способів розрахунку показників ритмічності роботи підприємства. Однак навіть найпростіші з них достатньо надійно характеризують це явище.
Основні показники ритмічності такі:
1)коефіцієнт ритмічності;
2)коефіцієнт аритмічності.
Коефіцієнт ритмічності характеризує питому вагу продукції, що виробляється згідно з плановим графіком. Він визначається як відношення фактичного випуску продукції, що не перевищує планового завдання, до випуску продукції за плановим графіком.
Завантажити реферат