Сторінка
13

Фінансовий ризик

Придбання додаткової інформації про вибір і результати - більш повна інформація дозволяє зробити точний прогноз і знизити ризик, що робить її дуже цінною.

Лімітування - це встановлення ліміту, тобто граничних сум витрат, продажу, кредиту і т.п., застосовується банками для зниження ступеня ризику при видачі позичок, що хазяюють суб'єктами для продажу товарів у кредит, надання позик, визначення сум вкладення капіталу і т.п.

При самострахування підприємець воліє підстрахуватися сам, ніж купувати страховку в страховій компанії; самострахування являє собою децентралізовану форму, створення натуральних і грошових страхових фондів безпосередньо в що хазяюють суб'єктах, особливо в тих, чия діяльність піддається ризику; основна задача самострахування полягає в оперативному подоланні тимчасових утруднень фінансово-комерційної діяльності.

Страхування- захист майнових інтересів суб'єктів, що хазяюють, і громадян при настанні визначених подій (страхових випадків) за рахунок грошових фондів, формованих зі страхових внесків, що сплачуються ними. Правові норми страхування в Україні встановлені законодавством.

Страхування варто розглянути докладніше. Воно являє собою економічну категорію, сутність якої полягає в розподілі збитку між всіма учасниками страхування. Це свого роду кооперація по боротьбі з наслідками стихійних лих і протиріччями усередині суспільства, возникаемими через господарські відносини між членами суспільства. Страхування виконує чотири функції: ризикову, попереджувальну, ощадну, контрольну. Зміст ризикової функції виражається у відшкодуванні ризику. У рамках дії цієї функції відбувається перерозподіл грошової форми вартості між учасниками страхування в зв'язку з наслідками випадкових страхових подій. Ризикова функція страхування є головної, тому що страховий ризик безпосередньо зв'язаний з основним призначенням страхування по відшкодуванню матеріального збитку потерпілим.

Призначенням попереджувальної функції страхування є фінансування за рахунок засобів страхового фонду заходів щодо зменшення страхового ризику. Зміст ощадної функції полягає в тім, що за допомогою страхування зберігаються засоби на дожиття. Це заощадження викликане потребою в страховому захисті досягнутого сімейного статку. Сутність контрольної функції виражається в контролі за строго цільовим формуванням і використанням засобів страхового фонду.

Страхування може здійснюватися в обов'язковій і добровільній формах. Обов'язковим страхуванням є страхування, здійснюване в силу закону. Види, умови і порядок проведення обов'язкового страхування визначаються відповідними законодавчими актами РФ. Витрати по обов'язковому страхуванню відносяться на собівартість продукції.

Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.

Фінансовий менеджер постійно зіштовхується з проблемою вибору джерел фінансування. Особливість полягає в тому, що обслуговування того чи іншого джерела обходиться підприємству неоднаково. Кожне джерело має свою ціну. Рішення фінансового характеру будуть точні в тій мері, у якій об'єктивна і достатня інформація. Рівень же об'єктивності залежить від того, у якому ступені ринок капіталів відповідає ефективному ринку. В основі ризику-менеджменту лежать цілеспрямований пошук і організація роботи зі зниження ступеня ризику, мистецтво одержання і збільшення доходу (виграшу, прибутку) у невизначеній господарській ситуації. Кінцева роль ризику-менеджменту цілком відповідає цільової функції підприємництва. Вона полягає в одержанні найбільшого прибутку при оптимальному співвідношенні прибутку і ризику.

Сутність правила максимуму виграшу полягає в тім, що з можливих варіантів ризикових вкладень капіталу вибирається варіант, що дає найбільшу ефективність результату при мінімальному чи прийнятному для інвестора ризику.

Досягнення оптимальної імовірності результату полягає в тому, що з можливих рішень вибирається те, при якому імовірність результату є прийнятної для інвестора. На практиці застосування правила оптимальної імовірності результату звичайно сполучається з використанням правила оптимального коливання результату, сутність останнього полягає в тім, що з можливих рішень вибирається те, при якому імовірності виграшу і програшу для того самого ризикового вкладення капіталу мають найменший розрив.

Прагнення оптимального сполучення розміру виграшу і величини ризику полягає в тім, що менеджер оцінює очікувані величини виграшу і ризику і приймає рішення вкласти капітал у той захід, що дозволяє одержати очікуваний виграш і одночасно уникнути великого ризику. Правила ухвалення рішення ризикового вкладення капіталу доповнюються різними способами вибору варіанта рішення. Серед останніх вибір:

- варіанта рішення за умови, що відомі імовірності можливих господарських ситуацій;

- варіанта рішення за умови, що імовірності можливих господарських ситуацій невідомі, але маються оцінки їхніх відносних значень,

- варіанта рішення за умови, що імовірності можливих господарських ситуацій невідомі, але відомі основні напрямки оцінки результатів вкладення капіталу.

У першому випадку визначається середнє очікуване значення норми прибутку на вкладений капітал по кожнім варіанті і вибирається варіант із найбільшою нормою прибутку. В другому шляхом експертної оцінки встановлюється значення імовірності умов господарських ситуацій і проводиться розрахунок середнього очікуваного значення норми прибутку на вкладений капітал. У третьому випадку маються три напрямки оцінки результатів вкладення капіталу: вибір максимального результату з мінімальної величини; вибір мінімальної величини ризику з максимальних ризиків; вибір середньої величини результату. Розрахунок по оцінці ризику і вибору оптимального варіанта вкладення капіталу виробляється за допомогою математичних методів, що вивчаються такими дисциплінами, як економетрія, фінансовий менеджмент, економічний аналіз.