Сторінка
11

Фінансовий ризик

Обсяг страхової суми як межа відповідальності по договорах такого характеру (як і по інших видах страху­вання) встановлюється по заяві страхувальника, але, звичайно, за погодженням зі страховою організацією. При цьому можливі два підходи до визначення величини страхової суми. Згідно першого, її величина встанов­люється, не виходячи за межі капітальних вкладень стра­хувальника в комерційні чи фінансові операції, які він бажає застрахувати. Змістом другого підходу є включення в страхову суму не лише капітальних затрат, а також і певного прибутку (в межах нормативної величини), який очікується від вкладених коштів.

Страхування комерційних та фінансових операцій полягає в тому, щоб відшкодувати можливі втрати у випадку, коли через певний період застраховані угодинедадуть очікуваної віддачі. Страхове відшкодування в та­кому разі встановлюється в обсязі різниці між страховою сумою та одержаним прибутком від застрахованої ко­мерційної діяльності.

Таким чином, при першому підході в обсяг відшко­дування включаються затрати страхувальника. Йдеться, фактично, про страхування інвестицій. Застосування другого підходу дозволяє відшкодувати затрати й ве­личину нормативного прибутку, а тому такс страхування можна назвати страхуванням доходу.

Враховуючи, що змістом страхування е захист від можливих втрат інвестиційних вкладень, строк дії дого­вору страхування визначається періодом окупності капітальних вкладень. Очевидно, що конкретні строки окупності дуже розрізняються по видах діяльності (на­прямах вкладень) навіть в одній галузі. Це залежить від часу функціонування підприємства, рівня його технічної озброєності, якості організації та управління, ступеня включення в інфраструктуру, тощо. Тому строки дії та умови договорів переважно носять індивідуальний харак­тер, хоча й можлива їх певна уніфікація. Зазначимо, що при визначенні строку дії договору страхування комерційних та фінансових операцій інтереси партнерів проявляються по-іншому, ніж в будь-якому виді страху­вання майна.

Так, страхувальник зацікавлений в якнайшвидшому окуплені затрат на підприємницьку діяльність, а тому об'єктивно прагне скоротити строк дії договору Разом з тим, при цьому підвищується ризик для страхової організації, який пов'язаний з можливою неоправданою виплатою відшкодування.

Даний вид страхування має ту особливість, що виплата відшкодування переважно відбувається після закінчення строку дії договору, коли будуть підведені підсумки реалізації застрахованих комерційних операцій. Щодо інших видів страхування, то необхідність ви плати страхової суми може виникнути в будь-який момент. Установлення строку можливих виплат у страхуванні комерційних ризиків дозволяє страховику використовувати суми, одержані у вигляді страхових внесків, для інвестиційних проектів, і своєчасно в повному обсязі створювати на визначену дату резерви.

Зміст й орієнтація даного виду страхування викли­кають деякі обов'язкові вимоги до укладення договорів. Страхувальник повинен мати дозвіл, ліцензію чи патент на ведення комерційної діяльності та інші необхідні документи. В своїй письмовій заяві він повинен інфор­мувати страхову організацію про передбачувані операції, очікувані витрати та доходи, підписані контракти й інші обставини, які дозволяють страховику оцінити ступінь ризику. Безперечно, що й спеціалісти страхової орга­нізації повинні збирати й аналізувати інформацію про різні сторони діяльності страхувальника, зокрема, рівень рентабельності, кредиторську й дебіторську заборгова­ність, тощо.

При укладанні договорів страховим організаціям доцільно оговорити обов'язок партнерів повідомляти про всі відомі їм зміни в рівні страхового ризику та поперед­жувати дії, що ведуть до його зростання.

При страхуванні комерційних ризиків також застосо­вуються деякі обмеження в прийомі на страхування. Зокрема, з нього виключається посередницька діяль­ність, вклади в організацію казино, тоталізаторів, тощо. З страхової відповідальності, як правило, виключаються можливі збитки внаслідок військових дій, змін полі­тичного курсу, негативної динаміки курсів валют.

Це стосується і відшкодування збитків, що виникли внаслідок певних дій страхувальника чи його партнерів, зокрема, з умисних заходів, направлених на нанесення шкоди застрахованій діяльності, зміну профілю комер­ційного підприємства, застосування некваліфікованого управління ним.

Тарифні ставки по страхуванню комерційних ризиків визначаються в залежності від багатьох чинників, рівня стабільності ринкових відносин й прогнозу перспектив їх динаміки, строку страхування, виду діяльності, тощо. Враховуючи, що для кожного підприємства ризик має специфічні характеристики, необхідна конкретизація ставок страхових платежів.

До страхування комерційної діяльності відносить­ся, хоч і з деякими особливостями, страхування біржо­вих та валютних ризиків (страхування від зміни курсів , валют). Цей вид страхування вводиться в багатьох краї­нах світу як обов'язковий з метою стимулювання розвитку зовнішньої торгівлі для підприємств, які займаються поставками продукції на зовнішній ринок. Він надає гарантії і забезпечує відшкодування збитків, що зазнали зовнішньоторговельні об'єднання в результаті зміни кур­сів валют в країнах-експортерах. Ці види страхування поки ще слабо застосовуються в Україні, що зумовлено нерозвиненістю ринкових відносин. На українських біржах домінують наявні контракти, коли реалізуються угоди на купівлю виставленого товару з його негайною оплатою й поставкою, а також форвардні контракти. Останні виражають угоди на купівлю-продаж наявного товару (його можна побачити, оцінити і одержати повний документальний опис) з поставкою в обумов­лений строк. Тут не передбачається негайна поставка товару, а лише фіксується ціна або форми розрахунків при одержанні товарної партії.

Зараз на вітчизняних біржах широко розповсюджена попередня оплата, яка досить часто складає до 100% вартості товару. Але навіть при наявному і форвардному ринку нерідко відбувається порушення умов або ж відмова від виконання укладених контрактів, особливо з боку постачальника (продавця). Тому в правила торгівлі багатьох бірж включені положення про те, що біржа приймає на себе відповідальність за збитки, зумовлені невиконанням умов угоди з одним з партнерів.

Вказана відповідальність, учасників біржових кон­трактів може бути об'єктом страхування. В світовій страховій практиці страхуються збитки інвесторів, які зумовлені шахрайством чи неплатоспроможністю члена біржі, а також збитки членів біржі від неплатоспромож­ності одного з них,

Враховуючи, що страхова відповідальність за збитки при здійсненні (чи нездійсненні) біржовик угод лежить на страховій організації, біржа не завжди намагається прискіпливо вибирати собі клієнтів, здійснювати відбір учасників торгів, контролювати виконання ними умов контрактів. Тому страхування біржових контрактів доцільно проводити у вигляді взаємного біржового стра­хування або через акціонерні страхові компанії з участю капіталу біржі (коли пов'язуються взаємною зацікав­леністю біржа й страховик).