Сторінка
4
У разі подолання спаду промислового виробництва, зменшення до мінімуму інфляції створюються передумови для економічного зростання, однією із характерних рис якого повинна стати оновлена бюджетна політика.
Враховуючи те, що обсяги фінансування видатків бюджету жорстко обмежені рамками можливого залучення дохідних джерел і граничного рівня дефіциту бюджету, бюджетна політика у сфері видатків повністю залежатиме від того, наскільки ефективно вдасться реалізувати стратегічну лінію на здійснення фінансової стабілізації. А це можна забезпечити тільки за жорсткої системи контролю за державними витратами та постатейним їх обліком.
Для забезпечення чіткого контролю за витрачанням коштів держави слід насамперед розмежувати, спираючись на Конституцію України, Закони України "Про місцеве самоврядування та "Про Кабінет Міністрів України", функції, які мають загальнодержавний характер і є інструментами реалізації політики держави у тій чи іншій галузі, й функції чисто місцевого значення між рівнями управлінських структур у системі органів влади.
Наступним кроком має стати закріплення прямих податків чи їх окремих видів та визначення власних доходів бюджетів місцевого самоврядування, а також законодавче врегулювання питання про приналежність усіх непрямих податків державного бюджету України. Усі ці завдання повинні вирішуватися блоками: бюджетним, фінансів соціальної сфери і сфери матеріального виробництва Міністерства фінансів.
Надалі необхідно прискорити роботу щодо становлення в Україні системи казначейства, зміцнення її матеріально-технічної бази, включення до складу Головного управління Державного казначейства місцевих фінансових органів, переходу не лише на виконання державного бюджету казначейством та оплату рахунків розпорядників асигнувань, а й виконання місцевих бюджетів.
Такий крок дасть можливість за умов дефіциту фінансових ресурсів держави забезпечити попередній та поточний контроль за постатейним використанням бюджетних коштів розпорядниками асигнувань на місцевому рівні. Це аж ніяк не суперечить Конституції України та хартії про місцеве самоврядування, а навпаки — сприяє їх розвитку. Органи місцевого самоврядування самі формуватимуть свої бюджети, визначатимуть спрямованість коштів. Перехід на казначейське виконання бюджетів дасть можливість забезпечити контроль за рухом фінансових ресурсів та бездефіцитністю місцевих бюджетів.
Розмежування функцій між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування значно посилює роль центральних міністерств, які отримують кошти із бюджету для реалізації політики Президента й уряду у тій чи іншій галузі, а також підвищує відповідальність за їх витрачання.
З метою посилення попереднього контролю за дотриманням фінансової дисципліни Міністерствами й відомствами України (тільки на центральному рівні) доцільно при Міністерствах увести інститут представників Міністерства фінансів (фінансових контролерів), які б забезпечували контроль за цільовим і ефективним використанням коштів бюджету та об'єктивністю розподілу між підлеглими органами, а також відповідали б за правильність формування розрахунків за кошторисами витрат до проекту державного бюджету у певній галузі.
Слід зауважити, що функція методичного й методологічного керівництва фінансовими потоками у цих галузях є безпосередньою функцією Міністерства фінансів, особливо щодо розробки для цих галузей фінансових і економічних норм та нормативів.
Без сумніву, необхідно також сконцентрувати у Міністерстві фінансів України питання розробки методики й методології нормативних та законодавчих актів, бухгалтерського обліку як у виробничій, так і в невиробничій сферах. Розробку і визначення державної політики у галузі страхування майна й особи теж повинне здійснювати Міністерство фінансів.
Відомо; що Міністерство фінансів виконує таку функцію, як покриття дефіциту бюджету, управляє державним боргом і розміщує цінні папери. Та для ефективного здійснення цих функцій слід підпорядкувати (можливо, увести в штат Міністерства фінансів) економічних радників у посольствах і представництвах України за кордоном. Крім того, треба покласти на Міністерство фінансів функцію управління майном держави й часткою держави в різного роду товариствах і компаніях.
До функцій Міністерства фінансів слід віднести й державне регулювання цін і тарифів, адже це є складовою бюджетного процесу і відповідним регулятором фінансової політики держави.
На сучасному етапі Міністерство фінансів повинно мати підрозділ, який співпрацюватиме з органами місцевого самоврядування, надаватиме їм підтримку, а також відповідатиме за реформування відносин держави і місцевого самоврядування у фінансовій сфері.
Щоб усунути дублювання функцій різними органами у системі виконавчої влади, у Міністерстві фінансів слід сконцентрувати й питання валютне і кредитної політики.
Становище, яке склалося в економіці, процеси поширення організованої і економічної злочинності потребують посилення подальшого контролю за витрачанням бюджетних і позабюджетних коштів як у центральних органах виконавчої влади, так і в органах місцевого самоврядування, а також у юридично самостійних центральних фінансових і економічних інститутах влади. Назріла потреба давати експертну оцінку й аудиторським перевіркам.
На наш погляд, потребує змін організаційна система контролю за дотриманням правил ціноутворення. Усі ці функції може виконувати Головне контрольно-ревізійне управління при відповідній реорганізації Державної інспекції з контролю за цінами і зміцненні Головного КРУ України.