Сторінка
3
34) забезпечує у межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням у центральному апараті, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління;
35) здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань.
2. Права та обов’язки Міністерства фінансів україни
Мінфін України має право:
1) одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для розроблення проекту Державного бюджету України, прогнозних розрахунків зведеного бюджету України, складання звіту про виконання зведеного бюджету України та аналізу бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України;
2) одержувати в установленому порядку матеріали щодо надходження та використання коштів цільових бюджетних і державних позабюджетних фондів, їх кошториси та звіти про їх виконання;
3) одержувати від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій усіх форм власності дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, що виділяються з бюджету;
4) одержувати в установленому порядку від установ банків та інших фінансово-кредитних установ довідки про операції та стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що використовують кошти державного бюджету і державних позабюджетних фондів;
5) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням підчас розгляду питань про надання кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України у межах розміру державного боргу, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Мінфін України у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, а також з відповідними органами інших держав.
Мінфін України в межах своїх повноважень на основі та на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.
Мінфін України в разі потреби видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування спільні акти.
Нормативно-правові акти Мінфіну України підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.
У випадках, передбачених законодавством, рішення Мінфіну України є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності та громадянами.
Мінфін України очолює Міністр, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України в установленому законодавством порядку.
Міністр має заступників, які призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно до законодавства. Міністр розподіляє обов'язки між заступниками Міністра, визначає ступінь їх відповідальності та ступінь відповідальності керівників структурних підрозділів Міністерства.
Міністр фінансів України:
· здійснює керівництво Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на Міністерство завдань;
· визначає право підпису документів від імені Мінфіну України;
· погоджує призначення на посади та звільнення з посад керівників Головного управління Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Державної пробірної палати, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Для погодженого вирішення найважливіших питань, що належать до компетенції Мінфіну України, обговорення напрямів його діяльності у Міністерстві утворюється колегія у складі Міністра (голова колегії), заступників Міністра за посадою, інших керівних працівників Міністерства.
До складу колегії можуть входити керівники інших центральних органів виконавчої влади, а також представники відповідних громадських організацій (з правом дорадчого голосу).
Членів колегії затверджує та увільняє від виконання обов'язків Кабінет Міністрів України за поданням Міністра.
Рішення колегії проводяться в життя наказами Міністерства.
Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо головних напрямів розвитку сфери фінансів, обговорення найважливіших програм та інших питань у Мінфіні України можуть утворюватися наукова та методологічна ради з висококваліфікованих фахівців і вчених.
Склад наукової та методологічної рад і положення про них затверджує Міністр.
У Мінфіні України з урахуванням специфіки його діяльності можуть утворюватися інші дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує Міністр.
Граничну чисельність працівників центрального апарату Мінфіну України затверджує Кабінет Міністрів України.
Структуру центрального апарату Мінфіну України затверджує Прем'єр-міністр України.
Штатний розпис центрального апарату Міністерства та положення про його структурні підрозділи затверджує Міністр.
Через Мінфін України спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України діяльність Державного казначейства України, Головного контрольно-ревізійного управління України, Державної пробірної палати, Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, Комітету України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Мінфіну України підпорядковуються Державне казначейство України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державна пробірна палата.
Мінфін України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
3. Міністерство Фінансів як контролер руху фінансових ресурсів держави
Досвід багатьох країн світу переконує, що неможливо досягти макроекономічної стабільності без сильної ланки із уряді, якою повинно бути Міністерство фінансів. Саме це міністерство в умовах ринкової економіки має відігравати пріоритетну роль у фінансовій сфері й стати головним інститутом із вироблення та реалізації бюджетної, податкової і фінансової політики держави.
Насамперед Міністерство фінансів повинно стати центром макроекономічного планування й прогнозування розвитку економіки держави на період від 1,5 до 2 років, а також здійснювати економічну експертизу можливих наслідків від рішень, прийнятих Верховною Радою та урядом України. За таких обставин деякі функції сьогоднішнього Міністерства економіки поглинаються.
Іншою сферою діяльності Міністерства фінансів має стати податкова політика. Вже на сьогодні надзвичайно актуальне завдання щодо збільшення частки коштів, які акумулюються у державному бюджеті, причому не за рахунок запровадження нових податків чи підвищення ставок діючих, а саме в результат раціоналізації податкової системи, розширення кола платників податків і бази оподаткування. Для цього необхідно постійно вести роботу з удосконалення податкового законодавства. Тому створення повноцінного, структурного підрозділу в Міністерстві фінансів є вимогою часу. Функціями такого підрозділу мають також стати розробка й реалізація митної політики.