Сторінка
5
Висновки
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
У Положенні про Міністерство фінансів України № 147 від 27 лютого 1993 року серед основних завдань є таке: "Концентрація фінансових ресурсів на пріоритетним напрямах розвитку економіки". У законопроекті про Національний банк України, що схваленні! у першому читанні Верховною Радою 22 жовтня 1997 року. основною функцією Нацбанку визначено "забезпечення стабільності грошової одиниці України та цінової стабільності". Зрозуміло, що і розподіл ресурсів, і цінова стабільність є важливими параметрами загальної економічної рівноваги.
Водночас питання, що стосуються того, за які сторони (елементи) загальної економічної рівноваги, в яких умовах і хто має нести відповідальність, чи може змінюватися спрямованість діяльності Мінфіну й Нацбанку залежно від конкретних умов, та подібні питання потребують детальнішого аналізу. Про те, що вони справді актуальні, свідчить, зокрема, думка розробників "Проекту концепції розвитку Міністерства фінансів України". Автори документа вважають, що цей орган багато в чому виконує другорядні функції, тоді як важливі сфери, такі, як розробка макроекономічної стратегії та макроекономічного прогнозування, лишаються поза увагою.
До сформульованої проблеми, на нашу думку, можуть бути реалізовані два підходи: з позицій вітчизняного досвіду регулювання, нагромадженого у попередньому періоді, та з позицій макроекономічної теорії, яка формулює деякі загальні закономірності регулювання. Ми зробимо спробу реалізувати другий підхід.
Макроекономічний підхід до діяльності двох згаданих інститутів — Міністерства фінансів та Національного банку — ґрунтується на таких вихідних положеннях:
— усі інструменти, якими володіють Центральний банк і Мінфін, мають у кінцевому підсумку спрямовуватися на досягнення запільної (макроекономічної) рівноваги;
— застосування цих інструментів має свою логіку (доцільну послідовий
— у конкретних умовах виявляються більш ефективними одні інструменти і менш ефективними — інші;
— залежно від того, які інструменти можуть виявитися більш ефективними, розподіляються функції й відповідальність за певні ланки загал рівноваги.
Якщо зазначені положення справедливі й це усвідомлено і визнано офіційно, то наступним кроком мають стати правові й інституційні зміни.
Визначаючи зміст поняття загальної (макроекономічної) рівноваги, необхідно розрізняти дві її складові: внутрішньою та зовнішньою. Існування ними залежності в умовах відкритої економіки (а економіка України фактично стала такою) сумніву не викликає.
Основним параметром внутрішньо, рівноваги є валовий внутрішній продукт (ВВП). Щодо цього параметр;, економіка може перебувати у трьох пах: а) неповної зайнято; її ресурсів (недовиробництва), б) надлишкової (інфляційного) попиту, в) відповідності потенційно можливого і факти створеного (реального) продукту.
СПИСОК використаної Літератури
1. Положення про Міністерство фінансів України // Офіційний вісник України. – 1999. - № 35. – с. 1 – 7.
2. Василик О. Д. Державні фінанси України. – К.: Вища школа, 1997. – 368 с.
3. Василик О. Д. Теорія фінансів. – К.: НІОС, - 2000. – 416 с.
4. Завдання Міністерства фінансів України сьогодні // Фінансова консультація. – 2001. - №3. – с. 13 – 16.
5. Концепція розвитку Міністерства фінансів України // Фінанси України. – 1997. - № 3. – с. 27 – 42.
6. Міністерство фінансів // Аудит сегодня. – 2001 - № 5. – с. 32 – 34
7. Міністерство фінансів України // Бухгалтерія. Налоги. Бізнес. – 1999. - № 34. – с. 11 – 14.
8. Міністерство фінансів як дзеркало Українських реформ // Україна молода. – 2003 – 26 квітня.
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Детінізація фонду оплати праці та ризики формування пенсійного фонду України
Застосування принципів кваліметрії до комплексної оцінки фінансового стану підприємства
Піроліз твердих горючих копалин
Організація податкового контролю
Міжнародні економічні організації як суб’єкти міжнародних фінансів. Структура та основні механізми валютного ринку