Сторінка
2

Кошторисне фінансування

Житлові господарства провадять діяльність на основі господарських-фінансових планів та кошторисів експлуатаційних доходів і видатків.

Важливими розрахунками до проекту бюджету для одержання видатків є обґрунтування через фінансові розрахунки доходів і видатків по кожному видові видатків і в цілому по господарству.

Обсяг витрат на капітальний ремонт житлового фонду планується з огляду на середньорічну вартість житлового фонду і середній розрахунок відсотків амортизаційних відрахувань. Норми таких відрахувань. Норми таких відрахувань на капітальний ремонт житлового фонду встановлюються у відсотках до балансової вартості будівель відповідно до їх класифікації – кам’яні, цегляні, дерев’яні, змішані та ін.

При визначені джерел фінансування капітального ремонту житлових будинків виходять із сум и коштів з доходів житлового господарства, які направляються на ці цілі, а кошти, яких бракує, плануються в бюджеті як асигнування із бюджету.

Потреби житлового господарства в бюджетних коштах розглядаються по галузі в цілому шляхом визначення доходів, які можуть бути направлені на будівництва житла та капітальний ремонт. При цьому кошти, яких бракує, одержують з бюджету разом із видатками на газифікацію житлового фонду.

Розрахунки по комунальним підприємствах до проекту бюджету роблять на основі визначення насамперед прибутків. Показники прибутків комунальних підприємств залежать від виробничо-експлуатаційної діяльності, та тарифів (цін) на продукцію і послуги та їх собівартості.

Показники виробничої діяльності комунальних підприємств різні:

· Для водопровідних станцій програма встановлюється у тис. куб. м води;

· Для електричних мереж – у тис. кВт/год електроенергії;

· Газових мереж – тис. куб. м газу;

· По тепломережах – у тис. кал. тепла;

· По трамвайних та тролейбусних управліннях – у тис. перевезених пасажирів та інших показниках залежно від виду діяльності.

На основі цих показників встановлюють тарифи і калькулюють собівартість послуг. Тарифи на послуги багатьох комунальних підприємств не одинакові. Єдині тарифи встановлені в цілому по державі за проїзд в автобусах та трамваях, тролейбуса, метро та за електроенергію, газ.

Собівартість одиниці комунальних послуг коливається залежно від галузі. На підприємствах з високим технічним обладнанням собівартість нижча, в малих підприємствах – вища, а тим більше у селищах і невеликих містах.

Для визначення прибутків чи збитків комунальних підприємств при розрахунках видатків бюджету використовують кошторис витрат і калькуляцію на одиницю послуг.

Прибуток чи збиток комунальних підприємств визначають як різницю між валовими доходами та валовими видатками.

Головну статтю витрат по комунальному господарству становлять витрати на комунальний благоустрій міст і селищ.

Видатки на комунальний благоустрій включають: капітальні витрати, витрати на капітальний ремонт, видатки на поточні витрати по утриманню споруд.

Видатки на капітальне будівництво доріг, тротуарів, мостів, водозаборів та інших об’єктів міського господарства плануються на основі проектно-кошторисних витрат в межах бюджетних асигнувань та залучених коштів.

Видатки на капітальний ремонт споруд міського благоустрою визначають відповідно до встановлених по видах споруд.

Витрати по капітальному ремонту споруд провадяться у межах асигнувань, передбачених бюджетом, згідно з кошторисом видатків та залучених коштів.

Кошториси видатків на поточний ремонт споруд міського благоустрою повинні відповідати коштам, закладеним у бюджеті.

По всіх видах благоустрою повинні забезпечуватись перевірки обсягів робіт та їх вартості за одиницю послуг.

При затверджені видатків по укрупнених показниках використовують дані про розмір площ, низьких вулиць і проїздів на основі фактичних витрат у минулому році.

При плануванні видатків бюджетів місцевих рад передбачаються видатки на ремонт споруд і благоустрій сільських райцентрів та робітничих селищ з огляду на середній розмір видатків на одну адміністративну одиницю.

Видатки на науку та освіту, на утримання установ охорони здоров'я.

Видатки на науку, освіту, охорону здоров’я, культуру належить до поточних видатків бюджету. Названі галузі практично не мають доходів і свою діяльність провадять на основі видатків відповідних бюджетів. Розміри видатків на їх утримання визначаються спеціальними документами – кошторисами. Відтак фінансування видатків по цих установах називається кошторисним.

В умовах економічної кризи особливого значення набуває пошук ділових шляхів стабілізації економіки та відтворення виробництва. Вирішити дане питання неможливо без залучення науковців, а це потребує державної підтримки як центру фундаментальних досліджень – Національної академії наук України, науково дослідних інститутів, так і вищих учбових закладів, які забезпечують висококваліфікованими кадрами і виробничі, і невиробничі галузі.

Показниками планування видатків бюджету по вищих учбових закладах виступають прийом і випуск студентів у кількості, встановлюваній Міністерством освіти України. Вони фінансуються з Державного бюджету, за винятком педагогічних Вузів, які фінансуються з місцевих бюджетів, як правило, обласних.

Спеціальні учбові заклади (технікуми, коледжі) фінансуються з обласних бюджетів, крім відомчих – Національного банку України, Міністерства фінансів України та ін.

Професійно – технічні училища фінансуються в о основному з обласних бюджетів.

Середні загальноосвітні школи, гімназії фінансуються з міських районних бюджетів.

Дитячі садки, яслі – садки, за винятком відомчих, утримуються за рахунок відповідно міських, районних, селищних бюджетів.

Особливої уваги заслуговують діючі школи – інтернати, які зобов’язані забезпечити державну допомогу в одержанні освіти дітям, що залишилися без рідних, та дітям, які не мають умов для проживання у сім’ї, а також хворим дітям.