Сторінка
3

Кошторисне фінансування

Кошторис видатків шкіл – інтернатів – основний документ, який визначає обсяг, цільове направлення і поквартальний розподіл асигнувань, відпускаються з бюджету на утримання школи – інтернату. Він складається на календарний рік із обов’язковим заповненням усіх показників.

Видатки, які включаються в кошторис, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками по кожній статті кошторису. Розрахунки складаються на основі показників по числу учнів, класів, педагогічних ставок з додержанням встановлених натуральних норм видатків по окремих видах витрат, діючих цін і тарифів.

Визначаються видатки, виходячи з дійсної необхідності у коштах, після чого кошторис подається для перевірки до вищестоящого органу, який його затверджує.

Зміни в кошторис школи – інтернату в процесі виконання може вносити тільки вищестоящий орган, який затвердив кошторис. Оформлення цих змін провадиться на основі повідомлення за встановленою формою.

Видатки на утримання установ охорони здоров’я повністю провадяться за рахунок бюджетів усіх рівнів, за винятком приватних лікувальних закладів.

Установи охорони здоров’я поділяються на три основні групи:

· лікувально – профілактичні установи, до яких належать лікарні і поліклініки, лікарські й фельдшерські пункти, станції швидкої допомоги, переливання крові та інші аналогічні заклади;

· санітарно – профілактичні установи, тобто санітарно – епідеміологічні, дезінфекційні станції, та заходи по боротьбі з епідеміями;

· інші установи і заходи по обслуговуванню інвалідів війни, постраждалих від стихійного лиха, по проведенню судово – медичних експертиз.

При плануванні видатків бюджету на заклади охорони здоров’я виходять із показників:

· по лікарнях та інших лікувальних закладах – кількості ліжок;

· по амбулаторно – поліклінічних установах – кількості лікарняних посад;

· по фельдшерсько – акушерських пунктах, кількості установ.

При складанні кошторисів лікарень важливе значення має чітке визначення кількості ліжок у стаціонарі на початок планового року, яка встановлюється на основі фактичної їх кількості на звітну дату та можливості збільшення їх на кінець поточного року.

Фінансування соціально-культурних закладів.

Фінансування соціально-культурних закладів забезпечує підняття культурного рівня населення. Для цього діє шир ока мережа різноманітних культурно – просвітних установ. Фінансування цих установ провадиться за рахунок трьох джерел:

· державного і міських бюджетів;

· коштів профспілок;

· коштів акціонерних, приватних підприємств та колективних сільських підприємств.

За рахунок Державного бюджету утримуються ті соціально-культурні заклади, які мають загальнодержавне значення, а за рахунок місцевих бюджетів – широка ланка культурно-просвітних закладів, клубних установ, масових бібліотек, які розташовані в основному у сільських місцевості. Останнім часом підприємства постійно ставлять питання про відомчих клубних установ та бібліотек на фінансування із місцевих бюджетів, аналогічно і профспілки, які разом з підприємствами провадили і провадять велику культурно-масову роботу по розвитку фізичної культури. Частина клубних установ перебуває у підпорядкуванні підприємств, а частина – утримується за рахунок профспілок. В цілому і перші, і другі й досі утримують клубні установи і бібліотеки, комплектують книжні фонди, постачають обладнання й інвентар для клубної роботи, ведуть лекційну, екскурсійну та іншу роботу. У зв’язку з дефіцитом бюджетів усіх рівнів кошти в бюджетах на утримання культурно-просвітних закладів із року в рік зменшуються. Аналогічно із фінансуванням мистецтва. Драматичні театри, театри драми і музикальної комедії, опери та балету, дитячі театри працюють на господарському розрахунку. Кошти бюджетів виділяються тільки на проведення виставок картин, придбання предметів образотворчого мистецтва, і то не повністю. Частково фінансуються також телебачення та раді.

Економіка України ще не подолала негативні явища перехідного періоду, тому повинна скорочувати видатки бюджету на соціально – культурні заходи.

Фінансування органів влади і управління.

Фінансування органів влади і управління провадиться винятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За рахунок бюджету утримуються органи прокуратури та суду.

Фінансування різних гілок влади й управління провадиться з відповідних бюджетів. Асигнування на їх утримання затверджується Верховною Радою України: по державних органах влади і управління у складі видатків Державного бюджету, а по місцевих органах влади і управління – у складі відповідних місцевих бюджетів у розмірах, передбачених Верховною Радою України на ці цілі.

Фінансування управління провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою та бюджетним розписом і твердим додержанням бюджетної класифікації (глави, параграфи, статті). При необхідності провадиться збільшення видатків по окремих статтях за рахунок зменшення в наступному кварталі, наприклад із третього кварталу на другий. У межах одного кварталу розпорядження чи рішення не приймається. Для збільшення видатків за рахунок наступного кварталу необхідний нормативний документ по вищих органах управління чи розпорядження по місцевих органах з обов’язковим повідомленням Міністерства фінансів України. Якщо ж мається економія по видатках, то вона наприкінці кварталу не закривається і переходить у фінансування наступного кварталу.