Сторінка
4
Середньозважена вартість капіталу розраховується за формулою :
(1.5)
де WACC – середньозважена вартість капіталу, % річних;
ks – вартість залучення акціонерного капіталу (прості акції), % річних;
kp – вартість залучення акціонерного капіталу (привілейовані акції), % річних;
kpr – вартість залучення акціонерного капіталу (інші акції), % річних;
kdj – вартість залучення окремих складових позикового капіталу, % річних;
ws – частка простих акцій у структурі капіталу підприємства;
wp – частка привілейованих акцій у структурі капіталу підприємства;
wpr – частка інших акцій у структурі капіталу підприємства;
wdj – частка окремих складових позикового капіталу у структурі капіталу підприємства.
Для визначення ціни капіталу за кожною складовою формули (1.5) застосовуються різні моделі (див. табл. 2).
Таблиця 2 - Розрахунок середньозваженої вартості капіталу (WACC) за складовими елементами
№ п/п | Складовий елемент WACC | Розрахункова формула | Примітка |
1 |
ks |
ks = rf + βe * (rm – rf ) + S1 +S2 + C |
модель САРМ |
ks =(Div1i / P0i ) * g i Div1i – дивіденди на акцію, що плануються отримати у період t1 P0i – поточна вартість акції; g i – очікуване довготривале зростання дивідендів на акцію |
модель Гордона (dividend-growth model) | ||
ks = rf + ic * ( 1 – tc)* (ЗК/ВК) ic – ставка процента по кредитах (середньозважена за усіма діючими кредитними угодами); tc – ставка податку на прибуток; ЗК/ВК – співвідношення залученого і власного капіталу |
модель Модільяні-Міллера | ||
ks =EPS1/P EPS1 = EPS0/(1+gEPS) |
модель P/E ratio | ||
2 |
kp |
kp = поточна доходність |
з урахуванням витрат на емісію |
3 |
kpr |
kpr= меньше ke | |
4 |
kdj |
облігації kd = поточна доходність |
з урахуванням витрат на емісію |
(1 – tc) tc – ставка податку на прибуток підприємства; | |||
кредиторська заборгованість: по зарплаті kd=0 (залежить від умов трудових контрактів) | |||
постачальникам kd = вартість доступних альтернативних джерел | |||
по податках kd = вартість доступних альтернативних джерел |
О.В. Валдайцев наводить альтернативний, німецький варіант розрахунку показника WACC (у німецькому написанні – DUC – Durchschnitliches Kapitalkost). Його відмінність полягає у тому, що “…показник WACC розраховується без урахування ефекту економії на податку на прибуток в результаті виведення відсотків за кредит із оподатковуваного прибутку” [8]. Отже, показник DUC розраховується за формулою (1.6).
DUC = wo * ko + wd * kd, (1.6)
де wo, ko – відповідно частка позикового капіталу та його вартість.
При цьому німецька школа наголошує, що грошові потоки повинні збільшуватися на плановану суму економії (Е), що не врахована формулою (1.6). У такому разі для визначення ставки дисконту використовують формулу (1.7):
Е = (kd – tc) * ПК, (1.7)
де ПК – величина позикового капіталу, гр. од.
Також німецькі дослідники зазначають, що частки власного та позикового капіталу, які входять до складу ставки дисконту, повинні визначатися виходячи з ринкової, а не балансової вартості власного і позикового капіталу. У такому разі виникає так звана «проблема циркулятивності»: визначення величини вартості власного капіталу є одночасно метою оцінки і параметром, необхідним для розрахунку WACC.
Вирішення проблеми полягає у визначенні щорічної динаміки розмірів структурних елементів капіталу компанії з року її заснування і до теперішнього часу. У випадку якщо капітали компанії регулярно переоцінювались, достатньо використати дані останньої такої переоцінки [8].
Інші реферати на тему «Фінанси»:
Фінансові інструменти грошового ринку
Фінансово-кредитний механізм
Умови та порядок отримання банківського кредиту
Щодо проблем взаємодії державних контролюючих органів під час здійснення фінансового контролю зовнішньоекономічної діяльності
Зміст та значення фінансової політики як складової частини економічної політики держави