Сторінка
3

Становлення венчурного фінансування

З аналізу цієї таблиці видно, що переважні обсяги інвестицій спрямовуються на фінансування безпосереднього розвитку існуючих технологічних компаній і на фінансування певних операцій, зокрема на викуп управлінським персоналом акцій відповідних компаній, при цьому норма прибутку становить 20-25%. Таке розподілення видів фінансування обумовлюється по перше зменшенням ризику, по друге досяжним терміном інвестування. За даними міського статуправління динаміка кількості малих технологічних компаній у Києві становить [21,22]:

	1996	1997	1998	1999	2000
(у тис.од.)
Технологічні фірми	7.4	8.7	9.7	10.7	11.9
Науково-технічні фірми	5.4	5.7	5.7	5.7	5.7

Умови венчурного інвестування: 1. Наявність у фірми привабливого інноваційного проекту, з відповідними характеристиками, тобто наявності бізнес-плану, експертних висновків. 2. Наявність відповідного управлінського персоналу, який здатний реалізувати цей проект. 3. Недержавна форма власності фірми. (Підприємство повинно бути акціонерним або в ході фінансування стати акціонерним). 4. Інноваційний проект повинен забезпечити зростання капіталу в середньому на 50%. 5. Фірма повинна мати узгоджений варіант виходу венчурного інвестора з бізнесу, тобто механізм продажу акцій. В загальному випадку інвестиції можуть бути вкладені і в нові венчурні фонди [23]. При цьому доцільно припустити, якщо в Києві міський венчурний фонд або Центр венчурного фінансування (ЦВФ) буде інвестувати в уставний фонд приватних венчурних фондів, то він буде сприяти розвитку інноваційної інфраструктури та відігравати роль стимулятора наукоємного технологічного бізнесу, тим самим створювати нові робочі місця та збільшувати надходження в міський бюджет. Менеджмент такої інноваційної компанії повинен отримати право на частку прибутку, орієнтовно 20%. Основні задачі ЦВФ можуть полягати в наступному: 1. Виконання функції гаранта і посередника між венчурними підприємствами і венчурним капіталом. 2. Створення резервних фондів венчурного капіталу для підтримки венчурних підприємств і фінансування регіональних венчурних фондів. 3. Надання консультацій з питань організації венчурних структур, технологічних трансфертних фірм. 4. Залучення до фінансування венчурних підприємств іноземного капіталу і капіталу державних підприємств. 5. Формування банку даних щодо результатів діяльності венчурних фірм. 6. Координація фінансування венчурних фірм. 7. Контроль за використанням фінансів відповідно до їх призначення. 8. Визначення пріоритетних напрямків розвитку інноваційно - технологічного бізнесу. 9. Вивчення кон'юнктури ринку інтелектуальної власності, надання інформації технологічним трансфертним фірмам і підприємцям-інноваторам в отриманні необхідних фінансових ресурсів і замовлень на інновації або передача цим фірмам новітніх технологій і інноваційних розробок для впровадження. ЦВФ міг би також формувати регіональну політику в галузі підтримки розвитку і функціонування венчурного бізнесу, метою якої повинно бути: максимальне використання венчурного підприємництва для соціально - економічного розвитку регіону, стабілізація і розвиток економіки держави з урахуванням науково - технічних, природних та інших особливостей регіонів, а також формування ідеології інноваційного бізнесу. 10. Створення агенств по набору висококваліфікованого персоналу (хедхантерів). У сучасних умовах УЦВФ і його регіональні відділення (мережа венчурного фінансування) можуть вирішити цілий спектр проблем соціально-економічного характеру. Оскільки іноземні інвестори не поспішають вкладати капітал у розвиток економіки України, не виявляють бажання співпрацювати з малими підприємницькими структурами, які неспроможні впроваджувати прогресивні технології, то ЦВФ, отримавши статус юридичної особи, зможе контролювати фінансові ресурси, стати реальним партнером іноземних інвесторів і венчурного капіталу. Для ефективної діяльності ЦВФ необхідно забезпечити виявлення інноваційного ресурсу. З цією метою за підтримкою Головного управління промислової політики та Ради головних інженерів київських підприємств розроблено Internet-проект серверу "Інноваційний Міст" [24]. "Інноваційний Міст" забезпечує реєстрацію інноваційних проектів в базах даних, а також доступ до них безпосередньо з мережі Internet. На цей час на сайті розміщено більше 500 інноваційних проектів і більше 200 пропозицій по промисловій кооперації, серед яких 63% проектів готові до впровадження та доступні для демонстрації. На сайті зареєстровано 4,5 тис. відвідувачів. Ряд київських провідних інститутів на своїх сайтах подають бази даних своїх розробок з їх рефератами. Наприклад, Інститут фізики напівпровідників НАН України подає базу даних своїх розробок за дев'ятьма рубриками. Інститут проблем матеріалознавства, Інститут газу, Інститут електрозварювання подають на своїх сайтах наукові розробки, готові до впровадження або для спільного виробництва по комплексних напрямках. Крім того, пропозиції Київських інститутів по трансферу високих технологій можна знайти на серверах закордонних інноваційних фірм. Як показує світовий досвід, такі центри підтримки венчурного фінансування - це ефективна форма організації функціонування венчурного підприємництва. На заключення визначимо основні фактори, які обмежують розвиток венчурного бізнесу: - відсутність системи управління інноваційними процесами та стимулювання розвитку венчурного підприємництва; - дефіцит фінансових ресурсів; - відсутність чіткої політики сприяння розвитку венчурного бізнесу з боку держави; - абсолютна відсутність соціальної направленості інноваційної культури більшості господарських суб'єків; - високий рівень податку, який не враховує конкурентноспроможність і новизну виробів. Таким чином для становлення і функціонування венчурного підприємництва в Україні небхідно створити індустрію венчурного фінансування, яка б виступала складовою частиною господарського механізму і розвивалась відповідно до потреб інноваційного виробництва.