Сторінка
3

Прогнозування науково-технічного прогресу

Прискорення науково-технічного прогресу, створення комплексних систем машин (а не окремих видів) полегшує прогнозування підвищення ефективності виробництва.

В прогнозуванні техніко-економічних показників допустиме виділення методичних підходів:

- використання системи показників;

- використання показника мінімуму приведених витрат на створення і експлуатацію одиниці нової техніки по відношенню до величини його головного технічного параметру або іншого узагальнюючого показника.

При прогнозуванні техніко-економічних показників використовуються різноманітні методи екстраполяції (трендові, авторегресійні), багатофакторні моделі. Проведення багатоваріаційнго (різними методами) пошуку прогнозних значень техніко-економічних показників дає інформацію для вибору технічних параметрів прогнозованої техніки, які забезпечують її максимальну економічну ефективність.

При проведенні комплексного аналізу техніко-економічних показників можна виділити наступні етапи:

1) аналіз досягнутих показників на кращих з взірців техніки, що випускається;

2) прогнозування рівня економічної ефективності від впровадження нової техніки;

3) визначення варіантів прогнозу;

4) прогноз народногосподарської потреби в кожному конкретному виді техніки;

5) визначення кола прогнозованих техніко-економічних показників;

6) відбір найважливіших техніко-економічних показників, які можуть суттєво вплинути на величину економічної ефективності техніки, що прогнозується;

7) прогнозування розвитку техніко-економічних показників нової техніки в залежності від факторів, які на них впливають;

8) оцінка точності прогнозів.

При прогнозних дослідженнях конкретного виду техніки оцінюється не тільки потенціальна економічна ефективність, але й соціально-економічні наслідки від її використання в народному господарстві. Прискорення науково-технічного прогресу, яке знаходить своє відображення, зокрема, в створенні не окремих видів, а цілих систем машин, в значній мірі полегшує прогнозування підвищення ефективності виробництва. Комплексне врахування факторів є вирішальною передумовою при прогнозуванні техніко-економічних показників.

До числа найважливіших факторів, які слід враховувати на прогнозований період, слід віднести:

- обмеження ресурсів з врахуванням ефективності їх використання;

- підвищення продуктивності праці і зниження витрат на виробництво продукції;

- зміни у величині економічної ефективності сучасної техніки у відповідності з реальними умовами її експлуатації;

- потреба в даній техніці.

При науково-технічному прогнозуванні врахування нових підходів обов’язкове. Провідною ниткою науково-технічного прогнозування повинен бути аналіз закономірностей і тенденцій циклічного розвитку науки і техніки. Перш за все маються на увазі технологічні перевороти, формування і поширення науково-технічних напрямів, в основі яких покладений новий технологічний принцип, перевороти, обумовлені переходом до нововведень в лідируючих областях техніки, які проходять в період індустріального виробництва приблизно раз в 50 років.

Наступний об’єкт прогнозування – періодична зміна поколінь техніки (технології) в рамках одного напряму (покоління ЕОМ, промислових роботів). Як свідчать статистичні дослідження за останні 20 років, в рамках одного напряму зазвичай реалізуються 3-4 покоління, причому перше з них нерідко завдавало збитків, а друге і особливо третє реалізувало ефект, закладений в новому технологічному принципі. Життєвий цикл одного покоління техніки складає приблизно 15-20 років, але зміна поколінь здійснюється через 8-10 років, оскільки останні фази попереднього і перші наступного співпадають в часі. Необхідне наскрізне прогнозування по всьому технологічному процесі, з врахуванням циклічності розвитку кожної його ланки.

Потрібні прогнози можливостей появи нових наукових ідей, теорій, відкриттів і винаходів. Хоча ступінь достовірності таких прогнозів невеликий, але вони відіграють орієнтувальну роль, мобілізуючи творчу активність на вирішення нагальних проблем, породжуючи атмосферу наукової і винахідницької активності. Важливо оцінювати значимість винаходів, їх місце в ритмі циклічного розвитку науки і техніки.

Наступна ланка – прогнозування нововведень, реалізації частини винаходів в нових поколіннях машин. При цьому слід враховувати, що існують інновації, які відкривають шлях новим напрямам і поколінням техніки, які вдосконалюють нововведення, лежать в основі нових або модифікованих моделей вже освоєної техніки; псевдо інновації, тобто часткове вдосконалення застарілих виробів, що має негативне значення, знижує конкурентоспроможність продукції.

Доцільно прогнозувати темпи і масштаби поширення нових поколінь техніки в сферах їх виробництва і застосування, розширення експертного потенціалу, оновлення моделей, організації технічного обслуговування і ремонту і т. д. В цьому випадку прогнози виступають основою для формування і реалізації науково-технічних програм на любому рівні, в т. ч. на галузевому.

Науково-технічне прогнозування повинно здійснюватися на міждисциплінарній основі, враховувати взаємодію циклів в одній і тій же, суміжних і віддалених областях. В науково-технічному розвитку спостерігається взаємодія слідуючи один за одним хвилеподібних коливань наукових, інноваційних і технічних циклів. Падіння ефективності застосовуваної техніки ініціює пошук нових наукових ідей і технічних рішень, за якими слідує інноваційний бум і масове оновлення поколінь машин.

При цьому накладаються один на одного, визначаючи неоднакову амплітуду хвилеподібних коливань, коротко-, середньо-, довгострокові науково-технічні цикли, які завершуються технічними переворотами, зміною технологічних поколінь. Науково-технічні цикли тісно переплітаються і резонують з хвилеподібними коливаннями в суміжних сферах економіки (зміни темпів економічного росту, припливи і відпливи інноваційної активності), освіті і власне людині (зміни поколінь робітників, революції в освіті), екології (цикли розробки корисних копалин, розвиток біологічних систем).