Сторінка
2

Суть і функції фінансів

Отже, управління господарством держави неможливе без фінансів, бо саме вони дозволяють йому створювати цільові фонди грошових ресурсів суспільного призначення. У той же час закономірності розширеного відтворення визначають і особливості функціонування фінансів, оскільки основна маса грошових доходів держави формується у сфері матеріального виробництва, а через фінанси держава активно впливає на процеси відтворення.

Товарно-грошові відносини і та економічна категорія, що їх відбиває, — фінанси — в умовах ринкової економіки виступають найважливішим засобом контролю за виробництвом і розподілом продуктів. Економічним законом товарного виробництва, за яким виробництво й обмін товарів здійснюються відповідно до необхідних затрат,, є закон вартості. Він же є і ефективним фактором, який стимулює науково-технічний прогрес і виробництво товарів підприємствами, а також їх реалізацію й створення сукупного суспільного продукту, розподіл і перерозподіл якого здійснюється через фінанси.

Для існування й розвитку суспільства необхідно, щоб частина новоствореного суспільного продукту систематично спрямовувалася на відшкодування спожитих у процесі його виробництва засобів виробництва, а частина — на розширення виробництва, задоволення соціально-культурних потреб, утримання органів державної влади й управління, надання суспільної допомоги непрацездатним і малозабезпеченим громадянам, а також на створення фондів непередбачених видатків.

Економіка і фінанси України переживають особливу економічну кризу. Але якщо економічні кризи західних країн і США виникали в результаті перевиробництва товарів, то ми потрапили у кризове становище через голод на передові технології, сировину, матеріали тощо.

Економічна непристосованість наших промислових підприємств до умов ринку, невміння працювати у режимі конкуренції та інші причини гальмують впровадження ринкових механізмів у промисловість. Враховуючи, що ми тільки рухаємося до ринку, необхідно правильно оцінити і наполегливо працювати над питаннями переходу до фінансове незалежного, самостійного підприємництва.

Разом з діючими підприємствами у період переходу до ринку створюються й такі економічні структури, як спільні підприємства, приватні, кооперативні і відповідно спільні й комерційні банки, біржі, що - є проявом поступу економіки до ринкових відносин.

Хоча усі новостворювані економічні структури більше пристосовані до виживання в умовах ринку, ніж традиційні, однак вони потребують активної фінансової підтримки з боку держави.

Через фінанси можна впливати і відчутно активізувати розвиток виробництва та інших ринкових і позаринкових структур за допомогою податкових важелів, використання прогресивних методів фінансування цільових програм тощо.

Фінанси у загальному їх трактуванні означають застосування різноманітних прийомів розподілу сукупного суспільного продукту на централізовані та децентралізовані фонди грошових ресурсів. Фінанси у вузькому їх значенні — це застосування різноманітних прийомів і методів для досягнення максимального прибутку підприємств, фірм, корпорацій, іншими словами — збільшення загальної вартості капіталу, вкладеного у справу при мінімальному ризику.

У останньому, значенні фінанси є засобом вивчення шляхів ефективного управління капіталом, удосконалення методології фінансового обліку, аналізу фінансовогосподарської діяльності, шляхів використання вільних коштів в активах чи розробки проектів стосовно одержання високих доходів при найменшому ризику.

Процес використання коштів з найменшим ризиком передбачає його попереднє планування, розробку нових важелів, чітке розуміння суті фінансів та їх контрольних і розподільчих функцій.

Через розподільчу і контрольну функції фінанси активно впливають на процес суспільного відтворення та нагромадження фондів і раціональне їх використання.

Розподільча функція здійснюється через фінансову систему. По відношенню до підприємств ця функція забезпечує оборот фондів виробничого призначення та інвестування розширеного відтворення виробництва.

Варто зазначити, що через державний бюджет національний доход розподіляється як у формі платежів у бюджет, так і у формі виплат з бюджету. По суті, йдеться про розподіл грошових доходів та нагромаджень і про забезпечення грошовою масою кругообігу в державі — це дві сторони одного процесу розподілу національного доходу у грошовій формі.

Функції фінансів можна порівняти з функціями грошей: у процесі використання їх окремими галузями вони не набувають додаткових функцій. Фінанси обумовлюють грошові відносини через нагромадження, розподіл і використання грошових надходжень, що й становить процес обігу фондів.

Через розподільчу і контрольну функції фінанси активно впливають на процес відтворення, опосередковуючи, по-перше, створення фондів нагромадження і споживання, і по-друге, додержання пропорцій обігу натуральних і грошових ресурсів та їх раціональне використання. Це знаходить своє відображення у зростанні суспільного продукту, а разом з ним і національного доходу.

Контрольна функція фінансів реалізується через контроль над виробництвом, розподілом і використанням суспільного продукту та через аналіз діяльності виробничої сфери за допомогою аудиту.

Література:

1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.