Сторінка
2

Державна податкова адміністрація — головний контролер виконання бюджетів по доходах

В цілому державна податкова адміністрація втілює в життя податкову політику держави.

Податкова політика визначає суть та роль системи оподаткування і належить до виняткових повноважень держави. Через бюджет, податки, пільги й різні санкції держава регулює відносини як із виконавчими органами, так і господарськими організаціями, бюджетними установами, населенням, тобто юридичними й фізичними особами.

Податкова політика в Україні до 1997 p. була спрямована на максимальне вилучення доходів господарюючих суб'єктів, що позбавляло їх стимулів до виробництва, можливості інвестування коштів у виробництво Така політика призвела до того, що підприємства втратили оборотні кошти, а разом з ними і можливість відновлення матеріальних ресурсів. Якщо суб'єкт господарювання будь-якої форми власності потрапляє в умови, коли практично весь його доход так чи інакше вилучається в бюджет і позабюджетні фонди, то він або згортає виробництво, або всілякими способами приховує прибуток від оподаткування. Якщо не змінити в таких умовах податкову політику, виробництво зупиниться.

Заслуговує на увагу таке реформування податкової політики, яке забезпечує зменшення податкового тиску на виробника, що відповідає загальновідомим принципам податкової політики — гнучкості і стабільності.

Гнучкість податкової політики передбачає, що коли податковий тиск на господарників призводить до згортання виробництва, податкова система перебудовується на зменшення податкового тиску в інтересах виробника.

Стабільність податкової політики означає, що податкова система будується на чіткому визначенні об'єктів оподаткування, їх обліку, а нормативи оподаткування або обов'язкових платежів не зменшуються протягом бюджетного року. Запровадження нових розмірів і нормативів оподаткування не має зворотної сили, а пільги по податках надаються з моменту вводу Закону про оподаткування в дію.

Система пільг щодо оподаткування повинна стимулювати виробництво й інвестування, адже практично ті кошти, які повинні б бути зараховані в бюджет, залишаються у виробника, що є нічим іншим, як своєрідним бюджетним фінансуванням, тому податкова адміністрація повинна контролювати використання коштів, які залишились у виробника, тобто їх цільове використання.

Надання податковим адміністраціям широких повноважень щодо порушників Законів про оподаткування дало змогу залучити до бюджету до 30 % коштів від загальної суми податків, одержуваних в бюджет, які раніше приховувались від оподаткування.

Залучення вказаних коштів дало змогу зменшити податковий тиск на платників податків а це гарантія відтворення виробництва.

Поступове удосконалення податкової системи провадиться в напрямі її лібералізації, децентралізації (державні і місцеві податки) за рахунок розширення прав регіонів, зменшення тієї частки валового внутрішнього продукту, яка перерозподіляється через бюджет Потребує вдосконалення і механізм оподаткування, який стимулював би виробництво у пріоритетних напрямах економіки і сприяв би впровадженню у виробництво нових технологій та високоефективного обладнання, а це потребує зміни податкової політики держави як на макро-, так і на мікрорівні.

Література:

1. Азаров В., Гурченко М. Основні напрями реформування державного підприємства // Екон. України. — 1995. — № 2. — С. 59—63.

2. Леонов Г. Ф., Хуторненко С. А., Шаблий Е. И. Особенности экономической культуры в США, Японии и странах Западной Европы. - К.: УкрНТИ, 1992. - 60 с.

3. Бабич В. П., Сало И. В. Государственное управление финансами в рыночной экономике. — К.: Акад. информатики, 1994. — 97 с.

4. Балтійський ринок цінних паперів // Україна—Бізнес. — 1995. - № 10. - С. 10.

5. Богиня Д., Волинський Г. До питания щодо різних варіантів ринкових реформ // Екон. Украйні. — 1994. - № 3. — С. 29—34.

6. Бондаренко А. Ф., Головко Г. М., Алибекова Б. Ш., Мищенко В. И. Основы маркетинга / Под ред. В. И. Мищенко. — Сумы: Слобожанщина, 1995. - 344 с.

7. Бобров В. Я. Основи ринкової економіки. — К.: Либідь, 1995. —320с.

8. Борисенко А. Экономико-математическая модель эффективного использования инвестиций // АПК: экономика, управление. — 1995. -№ 1. - С. 25-30.

9. Браунинг П. Современные экономические теории. — М.: Экономика, 1986. — 160 с.

10. Гальчинський А. С. Сучасна валютна система. — К. : Лібра, 1993. - 96с.

11. Геллер И. "Сі у" вводит свои индикаторы фондового рынка // Сі у. - 1995. - 11 апр. - С. 5-6.

12. Герасшмук М. Економічні та інституційні умови інвестиційної діяльності // Екон. України. — 1994. — № 12. — C.3—11.

13. Грядовая О. Ценообразование на рынке государственных ценных бумаг // Рос. экон. журнал. — 1995. — № 4. — С. 45—54.

14. Давидов О. Оптимальна структура джерел фінансування інвестицій на підприємствах // Екон. України. — 1994. — № 11. — С. 84—87.