Сторінка
4
У 1976 p. Кенія, Танзанія і Уганда створили Східноафрикан-ський банк розвитку (САБР), довгострокова стратегія якого (затверджена в 1993 p.) націлена на сприяння найбільш важливим для розвитку сферам підприємництва, орієнтованим на експорт та приватизацію державних підприємств, фінансову підтримку ініціатив з розвитку ринків капіталу в Східній Африці й впровадження механізмів залучення фінансових ресурсів на ринках капіталу в регіоні.
Банк розвитку держав Центральної Африки (БРДЦА) виник у 1975 p. згідно з Договором про створення Митного й економічного союзу Центральної Африки. Його членами є 6 африканських країн та 5 інших акціонерів, у складі яких Німеччина, Франція, Кувейт, Африканський банк розвитку та Банк держав Центральної Африки.
У своїй діяльності головну увагу Банк приділяє фінансуванню проектів розвитку промисловості, енергетики, інфраструктури, транспорту, телекомунікацій і сільського господарства, а також фінансуванню досліджень. У 1989 p. країни — члени Банку створили Спеціальний фонд розвитку сільських районів з метою поліпшення системи фінансування базових проектів розвитку сільських районів.
Згідно з Угодою, підписаною в 1973 p., був створений Західноафри-канський банк розвитку (ЗАБР), членами якого є 7 африканських країн та 6 інших акціонерів.
Політика діяльності Банку має три аспекти:
• субрегіональне співробітництво (відносини з регіональними та субрегіональними організаціями розвитку Африканського континенту);
• двосторонні відносини з країнами Західної та Північної Європи, Канади і Японії;
• відносини з міжнародними організаціями.
Арабський фонд економічного і соціального розвитку (АФЕСР) був створений згідно з Угодою, підписаною в 1968 p. До його складу входить 21 країна — член Ліги арабських держав. Місцеперебування — Кувейт.
Фонд бере участь у фінансуванні проектів економічного й соціального розвитку в арабських державах шляхом кредитування та надання технічної допомоги, а також здійснює підтримку діяльності з програм фінансування міжарабської торгівлі. АФЕСР надає урядам, державним і приватним організаціям пільгові кредити на здійснення проектів, спрямованих на зміцнення арабського співробітництва.
Завдяки ініціативі країн — членів Ліги арабських держав (ЛАД) у 1977 p. було засновано Арабський валютний фонд (АВФ), до складу якого входять 20 країн — членів ЛАД. Місцеперебування — Абу-Дабі (Об'єднані Арабські Емірати).
Основна діяльність Фонду — надання кредитів на підтримку програм структурних реформ. АВФ надає державам-членам позики з метою сприяння фінансуванню їхніх платіжних балансів, підтримки їхніх зусиль у проведенні економічних перетворень для досягнення стабільності й подолання внутрішніх і зовнішніх економічних труднощів.
У 1973 p. в Джидді (Саудівська Аравія) 23 країни — члени Організації Ісламська конференція (ОІК) заснували Ісламський банк розвитку (ІБР). Сьогодні до його складу входять 47 країн.
Основні напрямки діяльності Банку: надання позик для фінансування проектів у сфері інфраструктури (шляхи, зв'язок, школи і т. ін.);
участь у капіталі сільськогосподарських підприємств; фінансування проектів, які предбачають швидку віддачу, шляхом пайової участі в прибутках; лізинг, продаж у розстрочку, фінансування імпорту; фінансування технічної допомоги країнам-учасницям (техніко-економіч-не обґрунтування проектів, консультаційні послуги, надання засобів для здійснення дослідницьких робіт та навчання персоналу).
Результатом діяльності специфічного регіонального угруповання — Ради Економічної Взаємодопомоги (РЕВ), яке функціонувало з 1949 по 1991 p., було створення двох міжнародних регіональних банків — Міжнародного банку економічного співробітництва (МБЕС) та Міжнародного інвестиційного банку (МІБ).
МБЕС було засновано країнами — членами РЕВ у жовтні 1963 p. для здійснення багатосторонніх розрахунків у перевідних рублях, сприяння економічному співробітництву країн — членів РЕВ з іншими державами, виконання ними взаємних зобов'язань з товарних поставок. Місцеперебування — Москва, Головним напрямком діяльності Банку були розрахунки і кредитування взаємного товарообороту та інші міждержавні розрахунки країн РЕВ. За період з 1964 по 1990 p. обсяг операцій Банку, враховуючи порівняно низький рівень так званих планових цін, склав величезну суму — 4,5 трлн перевідних рублів, а прибуток за цей же період — 818,5 млн перевідних рублів, у тому числі 37,8 % — у конвертованих валютах.
Припинення операцій у перевідних рублях та перехід країн — членів РЕВ на взаємні розрахунки в конвертованих валютах з 1 січня 1991 p. викликали суттєві зміни в діяльності МБЕС. Ще в грудні 1990 p. були внесені зміни в Угоду про організацію Банку і в його Статут. Банкові було доручено сприяти переходу постсоціалі-стичних країн до ринкової економіки, розвитку ринкових відносин між суб'єктами світогосподарських зв'язків незалежно від форми власності. З початку 90-х років Банк активно розвиває комерційну діяльність (операції в конвертованій валюті, широке залучення комерційної клієнтури, розрахунково-кредитна діяльність з обслуговування зовнішньоекономічних зв'язків у вільно конвертованих валютах).
На засіданні Ради МБЕС наприкінці 1992 p. (м. Братислава) країни — члени Банку підтвердили свою зацікавленість у збереженні МБЕС як унікального банку з багатонаціональним колективом спеціалістів і продовженні його діяльності на комерційній основі. Однак валютні операції здійснюються Банком у надзвичайно складній обстановці, яка зумовлена ізоляцією МБЕС на світових валютних та кредитно-фінансових ринках, а також невиконанням країнами — боржниками Банку своїх зобов'язань щодо погашення кредитів, що значно знизило його платоспроможність.
Міжнародний інвестиційний банк (МІБ) країни — члени РЕВ створили в липні 1970 p. для взаємного кредитування. Згідно зі Статутом, Банк надавав довготермінові та середньострокові кредити для вжиття спільних заходів, спрямованих на поглиблення міжнародного поділу праці, розвитку спеціалізації і кооперування виробництва, розширення сировинної і паливної бази, прискорення науково-технічного прогресу. Середньострокові кредити надавалися банкам, господарським організаціям і підприємствам країн РЕВ, міжнародним організаціям, банкам інших країн на строк до 5 років, довготермінові — до 15 років на умовах 3—5 % річних. За кредитами в конвертованих валютах ставки визначалися з урахуванням відсоткових ставок основних світових валютних і кредитних ринків.