Сторінка
4
Характерний для сьогодення процес демонетизації золота з активним його вилученням з обігу та перетворенням у звичайний товар супроводжується значним поворотом у політиці багатьох країн відносно імпорту цього благородного металу. Якщо раніше золото намагалися закупити та навіть неофіційно стимулювався його контрабандний імпорт, при жорстких мірах покарання за неофіційний вивіз цього металу, то з часом політика країн світу, особливо високо-розвинених, відносно імпорту різко змінилася на відвертий протекціонізм, спрямований на захист внутрішнього ринку від чужого золота. Більше того, на аукціонах, що відбулися в США до 1980 p., ця країна розпродала його великі партії. Так було продемонстровано ставлення до золота як до звичайного товару. Ряд країн, що посідають значне місце у світовій економіці, мають досить скромні запаси золота. У Японії, наприклад, золотий запас значно менший, ніж у Бельгії, Нідерландах чи Італії.
Однак було б неправильно зовсім не враховувати значення золота в забезпеченні грошей. Воно продовжує використовуватись у цій ролі, але вже в іншій якості, ніж у попередні періоди, а саме — як стратегічний товар. По-перше, держава, реалізуючи вироби із золота на внутрішньому ринку, тим самим задовольняє певну частину платоспроможного попиту. По-друге, валюта, одержана за рахунок експорту золота, використовується для закупівлі на зовнішніх ринках необхідних товарів. Золото як експортний товар відрізняється від інших товарів, оскільки є стратегічним резервом держави і вивозиться на зовнішній ринок у тих крайніх випадках, коли замало можливостей для експорту інших товарів. Це явище було особливо характерне для колишнього СРСР в останні роки його існування, коли за відсутності реальної програми перебудови тодішній глава держави М.С. Горбачов підтримував існування агонізуючого режиму активним розпродажем за кордоном колосальних золотих запасів колишнього СРСР, який займав друге місце у світі з видобутку цього благородного металу.
Щоб застрахувати економіки своїх країн на майбутнє, деякі досить розвинені держави (наприклад Південна Корея, Тайвань) останніми роками почали різко збільшувати золоті запаси. Такий підхід характерний і для центральних банків інших країн, що продовжують вкладати свої капітали в золото. Загалом понад третини виробленого у світі золота знаходиться в державних резервах. Близько 70 % валютних резервів США становить золото (більш як 8 тис. т), Франції — 65 % (3,2 тис. т), Швейцарії, Італії і Нідерландів — понад 50 %.
Література
1. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. — К., 1996.
2. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
3. Бланк И. А. Управление прибылью. — К.: Ника–Центр, Эльга, 1999.
4. Брігхем Е. Ф. Основи фінансового менеджменту. — К., 1997.
5. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприятия. — М.: Финансы, 1997.
6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1997.
7. Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. — М.: Финансы и статистика, 1996.
8. Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М., 1996.
9. Ковалева А. М. Финансы в управлении предприятием. — М.: Финансы и статистика, 1995.