Сторінка
2

Основи фінансової звітності

безперервність — оцінка активів та зобов'язань підприєм­ства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

нарахування та відповідність доходів і витрат — для визна­чення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і вит­рати відображаються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надход­ження або сплати грошових коштів;

превалювання сутності над формою — операції обліковують­ся відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної норми. Так, взяті у фінансову оренду основні засоби відобра­жаються в балансі орендаря, тобто по суті як власне майно, хоч за юридичною, формою вони не перейшли у власність оренда­ря, але ним фактично прийняті на себе всі ризики і вигоди, пов'язані з правом власності на об'єкт оренди (лізингу);

історична (фактична) собівартість — пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх вироб­ництво та придбання;

єдиний грошовий вимірник — вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у фінансовій звіт­ності здійснюється в єдиній грошовій одиниці. Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України;

періодичність — можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Склад фінансової звітності, її подання і оприлюднення

Звітним періодом для складання фінансової звітності є ка­лендарний рік. Річна звітність підприємств (крім бюджетних ус­танов, представництв іноземних суб'єктів господарської діяль­ності і суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає:

Баланс підприємства (форма № 1);

Звіт про фінансові результати (форма № 2);

Звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

Звіт про власний капітал (форма № 4).

Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іно­земних суб'єктів господарської діяльності національними Положеннями (стандартами) встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу підприємства і Звіту про фінансові результати.

Квартальна звітність складається зростаючим підсумком з початку року у складі Балансу і Звіту про фінансові результати.

Звітність підприємств складається станом на кінець остан­нього дня звітного періоду — кварталу або року. Перший звітний період заново створеного підприємства може бути мен­шим ніж 12 місяців, але не більшим 15 місяців. Звітним періо­дом підприємства, яке ліквідується, є період з початку звітного року До дати прийняття рішення про його ліквідацію.

Підприємства, які мають дочірні підприємства (виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші від­окремлені підрозділи), крім фінансової звітності про власні гос­подарські операції, складають і подають консолідовану фінансо­ву звітність. При цьому під дочірніми розуміють підприємства, що є юридичними особами, але над якими здійснюється постійне право на визначення стратегічної політики з питань поточної, інвестиційної та фінансової діяльності з боку мате­ринського підприємства.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній формі власності, і органи, які здійснюють уп­равління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають і подають зведену фінансову звітність по всіх підприємствах, які входять до сфери їх управління.

Зазначені органи також складають зведену фінансову звітність по господарських товариствах, акції (частки, паї) яких знаходяться в державній і комунальній власності. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають і подають зведе­ну фінансову звітність по всіх підприємствах, які належать до їх складу.

Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встанов­люються: для підприємств (крім банків і бюджетних установ) — Міністерством фінансів України за погодженням з Держкомстатом України; для банків — Національним банком України; для бюджетних установ, органів Державного казначейства України по виконанню бюджетів всіх рівнів та кошторисів вит­рат— Державним казначейством України.

Заповнюються форми звітності в тисячах гривень з одним

десятковим знаком, а зведені звіти (до яких включено дані звітів двох і більше юридичних осіб) — в тисячах гривень.

Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і до­стовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку госпо­дарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розра­хунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторсь­ку заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фак­тичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий ре­зультат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.

Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце).

Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її ре­зультати в обліку. Суми статей балансу по розрахунках з фінансовими, податковими органами, установами банків по­винні бути погоджені з ними і відрегульовані. За діючим по­ложенням передбачено повну інвентаризацію проводити в мак­симально наближені до складання річного звіту строки (з 1 жовтня до 1 січня). Отже, якісна відмінність між квартальним і річним балансом полягає у тому, що перший складають в ос­новному за даними поточного обліку, а показники річного ба­лансу обов'язково підтверджуються результатами інвентари­зації, що забезпечує їх достовірність.