Сторінка
3

Міжнародний кредитний ринок

Рис. 15. Форфейтингової операції

Механізм здійснення операцій форфейтингу передбачає, що експортер, виконавши свої зобов’язання за контрактом, прагне інкасувати розрахункові документи імпортера через їхній продаж для отримання готівкових коштів.

У практиці вітчизняних експортерів і банків форфейтинг тільки починає запроваджуватися, а тому деякі питання правового забезпечення ще недостатньо врегульовані.

Світовий ринок боргових цінних паперів. Інструменти зовнішнього фінансування

До інструментів зовнішнього фінансування відносяться небор­гові інструменти: субсидії ОДР (офіційної допомоги розвитку), приватні інвестиції та боргові інструменти: позики ОДР, боргові цінні папери, кредитні послуги, кредити (банківські, комерційні та експортні). Неборгові інструменти не приводять до збільшення заборгованості країни, боргові сприяють її зростанню. Боргові інструменти припускають прийняття на себе позичальником договірних зобов’язань по відношенню погашення основної суми та виплати процентів.

Інструменти світового ринку боргових цінних паперів

Види боргових цінних паперів:

Облігації (довгострокові боргові папери):

— з фіксованою ставкою;

— з плаваючою ставкою.

Короткострокові боргові папери:

— комерційні папери;

— євроноти;

— депозитні сертифікати;

— середньострокові боргові папери.

Довгострокові боргові папери та їхня класифікація

Облігації — багатоваріантні довгострокові боргові цінні папери з фіксованим доходом, що знаходяться у відкритому продажу та випускаються з різним номіналом низкою інститутів-позичальників — від держави до приватних інвесторів.

Класифікація облігацій:

За строками погашення:

строкові випуски (мають єдиний для всіх строк погашення);

серійні випуски (випускаються із серією різних строків погашення);

За відкликанням:

відклична;

безвідклична;

За забезпеченням:

старші облігації (забезпечені приорітетним правом вимог на визначене майно емітенту):

— облігації із заставою майна;

— облігації з фінансовою заставою;

— сертифікати під закупівлю устаткування;

— облігації з комбінованою заставою;

молодші облігації (забезпечені тільки обіцянкою повернення боргу емітентом):

— незабезпечені облігації;

— другорядні або субординовані облігації;

— прибуткові облігації;

За категоріями позичальників:

казначейські;

федеральних агенцій;

муніципальні:

— генеральні (забезпечені податковими надходженнями відповідного органу влади);

— прибуткові (забезпечені надходженнями від конкретного комерційного проекту);

корпоративні;

інституціональні (випускаються некомерційними організаціями: церквами, школами, лікарнями тощо).

До базових характеристик облігацій відносяться: ставка купона або ставка оголошеного процента, можливість дострокового погашення, номінальна або викупна вартість, дата погашення.

Рейтинг облігацій — поточна оцінка кредитоспроможності боржника щодо кожної конкретної облігації.

Облігації з фіксованою ставкою — це довгострокові боргові цінні папери з фіксованими купонними виплатами у вигляді визначеного процента від номінальної вартості. Такі облігації звичайно погашають за номінальною вартістю, хоча можливі премії та дисконти.

Рис. 16. Облігації з фіксованою ставкою

Рис. 17. Облігації з фіксованою ставкою й опціоном дострокового погашення

Облігації з плаваючою ставкою — це довгострокові боргові цінні папери, купони за якими встановлюються на рівні визначеної ставки грошового ринку плюс (мінус) маржа.

Рис. 18. Облігації з плаваючою ставкою

Короткострокові боргові папери

Комерційні папери — це векселі зі скороченим строком погашення, що знаходяться у вільному обігу. Випускаються, як правило, з дисконтом до їхньої номінальної вартості. Номінал вищий, ніж у довгострокових паперів. Випускаються на пред’явника.

Євроноти — це короткострокові боргові папери, які випускаються на строк 1, 3, 6 місяців через тендер та гарантуються інвестиційним банком чи групою банків, які викупають їх самі або ж продовжують позичальнику кредитну лінію. Існують певні види євронотних програм [12, с. 322].

Депозитні сертифікати (СД) — сертифікати, що випускаються комерційними банками чи позико-ощадними асоціаціями під термінові депозити.

Найстаріші боргові інструменти світового ринку виникли в США в 1961 р. та в Європі з 1966 р. Строки погашення — звичайно до року, іноді — до 5 років.

Типова форма випуску — на пред’явника. У деяких країнах (наприклад, у Великобританії) проценти за депозитними сертифікатами зі строками до 5 років звільнені від податків.