Сторінка
2
Найбільшим у світі видобувачем золота є Південно-Африканська Республіка, яка щорічно дає понад 22 % загальносвітового видобутку золота (1970 p. — 79 %). У цій країні на 39 шахтах і рудниках золотодобувної галузі, більшість з яких знаходиться на глибині 2—4 км, працює понад півмільйона чоловік.
Досить значним видобувачем золота був у свій час Радянський Союз. Інша справа, яких неймовірних зусиль це коштувало в'язням сумнозвісного ГУЛАГу, вже наприкінці 1933 p. Сталін, даючи інтерв'ю американському кореспондентові Дюранті, зазначив, що кількість видобутого за той рік золота удвоє перевищила рівень видобутку царського часу, тобто досягла близько 120 т (у 1914 p. Росія видобувала 59,2 т золота, а близько 1600 т його зберігалося в сховищах Держбанку). У 1936 p. річний видобуток перевищив 130 т.
Перші офіційні дані про валютні запаси СРСР було опубліковано в 1953 p. Вони становили на той час 2050 т. У тому ж році було продано за кордон 148,7 т і направлено на потреби народного господарства 5,2 т золота. Однак підрахунки показують, що до 1953 p. було видобуто загалом не менше 2,5 тис. т золота. Близько 4— 5 тис. т було реквізовано у Російської православної церкви, відібрано у так званих класове ворожих елементів, вивезено з республіканської Іспанії, переможеної Німеччини, країн Східної Європи. Тобто загалом у сховища СРСР надійшло близько 15 тис. т золота. Максимальна його кількість була видобута у 1988 p. — 304 т.
У період так званої перебудови, особливо в останні її роки, СРСР щорічно продавав за кордон колосальну кількість цього благородного металу, щоб хоч якось підтримати агонізуючу систему. Так, у 1989 p. було вивезено 245,5 т, а в 1990 — 474,6 т золота.
На момент розпаду СРСР його золоті запаси оцінювалися в 240 т, хоча ця цифра, безперечно, принаймні на порядок занижена, а сьогодні незалежна Росія не зацікавлена в оприлюдненні більш точних даних з причини хоча і гіпотетичних, але справедливих вимог щодо поділу золотого запасу СРСР між його колишніми республіками — нині незалежними державами.
Максимальна кількість золотих резервів — 77 % від загального світового запасу — припадає на промислове розвинуті країни. Так, станом на 1996 p. одинадцять країн володіли офіційними золотими резервами, що разом становили понад 25 тис. т. Серед них: США — 8147 т, Німеччина — 3700, Франція — 3182, Швейцарія — 2600, Італія — 2592, Нідерланди — 1352, Бельгія — 974, Японія — 753, Велика Британія — 717, Португалія — 625, Росія — 500 т.
Стосовно щорічного видобутку золота в окремих країнах світу, то він становить:
• до 50 т — Гана, Канада, Чилі, Бразилія, Перу;
• від 50 до 100 т — Узбекистан, Індонезія;
• 250 т — Австралія;
• понад 300 т — США;
• понад 450 т — ПАР (1970 p. — 1000 т).
Частку країн у світовому видобутку золота показано на рисунку 3.1.
Наприкінці минулого століття склалося приблизно таке співвідношення між сферами використання золота: офіційні золоті резерви країн — членів МВФ і міжнародних організацій — 33,8 тис. т; накопичення приватних осіб — 25,4 тис. т; промислово-побутове використання — 34 тис. т (рис. 3.2).
На світові ринки золото потрапляє через посередників — дилерів. "Золоті" дилери — це особливі фірми (фінансова аристократія), яких налічується не більше 20.
У вузькому значенні власне "золотими" дилерами виступають лише п'ять фірм, які традиційно утворюють Лондонський ринок. Найстаріша з них виникла ще у XVII ст., а "наймолодшій" — близько 150 років. Список лондонських дилерів очолює заснований у 1804 p. банківський дім Ротшильдів (офіційна назва — N.M. Rotchild and suns, Ltd). Інша фірма — Mocata and Goldsmid. Сюди входять також члени "великої трійки" швейцарських банків із головними конторами в Цюріху, який як міжнародний ринок золота не поступається Лондону.
Так, золото сьогодні залишається досить надійним високоліквід-ним резервним активом центральних банків провідних країн світу. Паралельно не зменшуються масштаби приватної тезаврації (нагромадження приватними особами золота як скарбу).
Роль золота в сучасній економіці показано в табл. 1.
Таблиця 1. Роль золота в сучасній економіці
Золото — звичайний метал |
Золото — валютний метал |
Використання: техніка, медицина, ювелірна справа тощо |
Використання: державні резерви, резерви міжнародних організацій, приватні скарби |
Властивості: виняткова хімічна стійкість, висока електро- і теплопровідність, міцність, ідеальна ан-тикорозійність та ін. |
Властивості: не потребує, на відміну від паперових грошей, зовнішньої державної гарантії, має незмінний попит на ринку |
1 2