Сторінка
3

Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів

країн Латинської Америки, США, Канади, Великої Британії, Франції, Нідерландів, Іспанії. У складі ЕКЛАК діють постійні органи: Комі­тет з економічного співробітництва країн Центральної Америки;

Комітет з розвитку і співробітництва країн Карибського регіону;

Комітет з торгівлі; Комітет урядових експертів. Основні напрямки роботи ті самі, що й у вищеперелічених комісій.

Економічна комісія для Африки (ЕКА) була створена в 1958 p. з метою сприяння африканським народам у вивченні й аналізі про­блем розвитку континенту. ЕКА розробляє заходи щодо економічного розвитку цього регіону, надає консультативні послуги відповід­но до запитів країн-членів. Комісія має чотири субрегіональні відділен­ня: для Північної Африки (місцезнаходження — місто Танжере (Марокко)); для Західної Африки (місто Ніамеє (Нігер)); для Східної Африки (місто Лусака (Замбія)); для Центральної Африки (місто Кіншаса (Заїр)). Останніми роками ЕКА сприяє наданню консульта­тивних технічних послуг у галузі боротьби з посухою, створенні проек­тів з іригації, підготовки кадрів. Бюджет ЕКА на середину 90-х років XX ст. становив понад 70 млн дол. США і був більший, ніж в інших регіональних комісіях.

У цілому, незважаючи на докладені зусилля міжнародного співто­вариства щодо розв'язання проблем розвитку економічного і фінан­сового співробітництва через систему і механізми ООН, на сьогодні залишається багато принципових питань, до успішного вирішення яких поки що не знайдено відповідних підходів.

Досить назвати прийняті на шостій спеціальній сесії ООН у 1974 p. Декларацію і Програму дій зі встановлення нового економічного порядку. Минуло понад чверть століття, а результатів впровадження в життя Програми не видно, так само важко знайти сліди реалізації основних положень інших стратегічних документів ООН.

Невирішеність багатьох проблем в економічній сфері гостро ста­вить питання про підвищення авторитету ООН. Якщо миротворча роль ООН загальновизнана у світі (хоча також із суттєвими застере­женнями), то економічна місія досить далека від авангардної.

Кардинальні зміни в економічному житті, у міжнародних еконо­мічних відносинах в останні десять років XX ст. справили величез­ний вплив на реалізацію ідей, закладених у стратегічних докумен­тах ООН 60—80-х років. Зникнення з політичної арени Європи со­ціалістичних країн. Ради економічної взаємодопомоги. Варшавського договору змінило розстановку і на економічній арені. Ідеї, закладені в багатьох економічних документах ООН соціалістичними країнами, які на той час мали своє бачення перспектив економічного розвитку в світі, виявились незатребуваними. Взагалі, багатофакторність при розробці проблем глобального характеру, складності, що виникають при їх погодженні та компонуванні, часто як наслідок мають поста­новку нереальних завдань.

З іншого боку, багато нарікань країн-членів викликає функціону­вання деяких органів ООН, які стоять біля джерел розробки найсклад­ніших економічних документів. Нерідко в зауваженнях вказується на те, що програми і проекти складаються без врахування реальних можливостей організацій та інших ООНівських інститутів, затрати частини проектів і програм, які приймаються до виконання, не вра­ховують реальних фінансових умов. Нерідко надзвичайно надмірними є затрати на утримання міжнародних чиновників, які мають "невиробничий характер". Досить сказати, що в ряді випадків лише за­трати на відрядження спеціалістів у рамках програми надання техніч­ної допомоги становлять до 60 % від загальної кошторисної вар­тості проекту. У цьому не раз пересвідчувалися і відповідні дер­жавні органи України, які займаються питаннями співробітництва.

Отже, питання, пов'язані з підвищенням ефективності діяльності економічних організацій ООН, вже стоять на порядку денному. Те­пер сенс у тому, наскільки швидко будуть вжиті заходи з метою усунення негативних факторів у їхній діяльності та максимального сприяння подальшому прогресу.