Сторінка
2

Розвиток творчих здібностей школяра на уроці читання

На думку Л.С. Виготського, уяву, будучи основою творчості, виявляється в усіх сторони життя дитини. Хід розвитку уяви тісно пов'язані з промовою, основний психологічної формою спілкування дитини з оточуючими.

У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Зі слів І.Ю. Репіна, натхнення — це нагорода за каторжну працю.

Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісним чином пов'язане з "творчою діяльністю". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, – чи предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.

Якщо уважно розглядати поведінку людини, її діяльність у будь-якій області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії.

Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді або діях, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності.

Творчий потенціал закладений у дитині з народження розвивається за мері його розвитку та розвитку. Проте, можливість творчий потенціал в дітей віком неоднакова, і як зазначалося раннє, це від характеру і забезпечення якості його з дорослим різними етапах дитинства.

Творчі здібності є сплавом багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цих пір відкритим, хоча зараз існує декілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів зв'язують здатності до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного.

Таким чином, в найзагальнішому вигляді визначення творчих здібностей виглядає таким чином. Творчі здібності – це індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним творчій діяльності різного роду.

Творча діяльність школяра під час уроків читання

Обов'язковою компонентом системи початкового літературного освіти молодшого школяра творча діяльність дитини. Творча діяльність передбачає роботу як з урахуванням прочитаного, а й власне авторську творчість. У сучасному навчанні читання й літератури реалізується гасло, висунутий відомим методистом М.А. Рибниковою: "Від маленького письменника до великого читачеві".

Цікава з цим погляду система Г.Н. Кудиної і З.Н. Новлянської "Література як естетичного циклу". Вона передбачає безперервний процес практичної літературній діяльності самих школярів то позиції "автор", то позиції "читач".

Для творчої діяльності дошкільника зазвичай рекомендуються такі прийоми, як читання за ролями, творчий переказ, графічне і словесне малювання, постановка живих картин, пантоміма, драматизація, твори. Приклади творчих завдань до створення: "вигадайте свої характери нашим качанів капусти, подумайте, де їх могли зустрітися, що ж розмовляти", чи: "придумати історію, наприклад, про корові, або про рипучій двері, або про громі, або про барабані, використовуючи скриплячі, супергучні, гавкаючі, визжащі та інші гучні слова".

Важливо разом із дітьми виявити і обговорити ті критерії, відбуватиметься визначатися успішність виконаного завдання, його художня цінність. В.А. Левін вважає за необхідне формувати в дитини орієнтацію на читацьке сприйняття оточуючих. Критерієм самооцінки літературної творчості стає реакція слухачів: цікаво їм? Чи є у ньому щось нове слухачам? Результатом може бути альманах дитячих творів, куди будуть поміщатися тексти, визнані вдалими при колективному обговоренні у п'ятому класі.

На уроці читання щодо фольклорного матеріалу можна використовувати пальчиковий театр - така сприяє розвитку виразності промови. Зовсім необов'язково створювати спеціальні уроки розвитку, елементи таких вправ повинні бути кожному навчальному занятті і методично переплітатися із програмною матеріалом.

Можна поспостерігати за небом, хмарами, оточуючої природою, повітрям та розповідь "Наш шкільний двір восени". Насправді спостерігається те що, що дітям дуже важко дається навик читання, вміння висловлювати, висловлювати свої почуття.

Творча діяльність учня - центральне ланка щодо навчання. Включення дітей у діяльність - основний шлях їх розвитку. Розвивальне навчання характеризується саме тією, що учні постійно входять у діяльність, і це є його критерієм.

Гра-драматизація є своєрідним і самостійним видом ігрової діяльності. Джерелом для неї слугують літературні твори, зміст яких діти відтворюють, зображують їх героїв і події, які з ними відбуваються.

У грі-драматизації зміст і характер діяльності залежать від змісту твору. Заданий сюжет визначає склад учасників гри, слова, які вони промовляють, послідовність зображуваних епізодів, розв'язку. Це, передусім, полегшує дітям ігрове завдання: є готовий зміст, встановлені стосунки учасників гри, визначені їх дії, репліки. Водночас тут важливо, щоб персонажі були зображені саме такими, якими їх подано у творі, з усіма характерними для них особливостями поведінки, мовлення. Інакше задум автора буде спотворений [Богуш, Гавриш].

На уроках читання у вигляді творчих завдань вирішуються такі:

формувати вміння підбирати інформацію упорядкування тексту оповідального характеру із елементами описи (з попередньої картини, про випадку із життя, про екскурсіях, спостереженнях);

формувати вміння озаглавлювати текст;

формувати вміння складати план (картинний, схематичний, цитатний);

Учитель може використовувати багатий арсенал форм, засобів і прийомів театральної педагогіки: творчість, етюди і пантоміми, театральні вправи і з гри, ляльковий театр з урахуванням змісту прочитаних творів.

Словесне малювання в жодному разі має перетворюватися на переказ твори. Мета словесного малювання наблизити дитини до образам, включити дитяче уяву, сконструювати виниклі уявлення.

Творчий переказ передбачає передачу змісту з будь-якими змінами :

додати, що могло б передувати цієї ситуації, яка зображено у творі;