Сторінка
4

Методика проектування шкатулки на уроках трудового навчання в загальноосвітніх школах

Методика проведення занять

Для кращого окреслення методики проведення занять продемонструємо методичний хід уроку. Загалом, урок в майстерні може складатися з таких основних етапів:

організація учнів;

виклад нового матеріалу;

самостійна робота учнів;

підбивання підсумків;

прибирання майстерні.

Будемо користуватись методикою, яка не виділяє окремо перевірку навчальних досягнень учнів, тому органічно вписуємо її там, де вона необхідна, в інші етапи уроку. Пропонуємо короткий план-конспект уроку формування умінь і навичок з проектування та виготовлення шкатулки.

Як бачимо з календарного плану, такий урок приходить на закріплення первинних умінь і навичок, тобто практичне вивчення кожної технологічної операції вже відбулося. Учні вже виготовили певні деталі виробу.

Головне завдання такого уроку полягає у формуванні вмінь і навичок, проте цей процес не може проходити без збагачення учнів деяким обсягом знань. Метою нашого конкретного уроку стане розширення уявлення учнів про основи виробництва, елементів дизайну; вправляння у оздобленні шкатулки; виховання любові та поваги до традицій українського ужиткового мистецтва.

План-конспект уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Виклад нового матеріалу.

ІІІ. Самостійна робота учнів.

ІV. Підбиття підсумків.

V. Прибирання майстерні.

Хід уроку

І.

1. Перевірка присутніх і робочого одягу.

2. Роздавання інструменту і заготовок (незавершених виробів).

ІІ.

1. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Налагодження зв’язків нового матеріалу з вже вивченим.

3. Узагальнююча розповідь про історію декоративного ужиткового мистецтва України.

4. Перевірка засвоєння знань учнями.

ІІІ.

1. Самостійну роботу організовуємо методом змагання, щоб учні ділились своїм досвідом, допомагали товаришеві.

2. Підбиття підсумків змагання.

ІV.

1. Обхід робочих місць, виставляння оцінок з мотивуванням.

2. Відбір і демонстрація кращих робіт.

3. Завдання на наступне заняття.

V.

Прибирання майстерні організовується, як змагання за чистоту робочого місця.

Отже, як бачимо, методика проведення заняття з виготовлення шкатулки передбачає не лише самостійну роботу учнів (хоча вона має займає визначне місце на уроці). Якість уроку також залежить від реалізації поставленої мети, теоретичних відомостей та практичних навичок, які демонструє вчитель.

Аналіз навчальних матеріалів

Шкільні навчальні майстерні будують за типовими проектами. Вони можуть займати окрему будівлю або розташовуватися безпосередньо в школі. Більш доцільним є перший варіант, бо навчальний процес у майстернях супроводиться виробничим шумом, що до певної міри заважає проведенню занять у класах.

Навчальні майстерні, якщо вони винесені в окреме приміщення, крім майстерень з обробки деревини і металів містять, звичайно, кабінет обслуговуючої праці. Якщо майстерні розраховані також на учнів старших класів, то тут можуть бути кабінети автосправи, електротехніки, радіотехніки та ін. Такі майстерні найчастіше є міжшкільними, тобто вони обслуговують школи певного мікрорайону. У зв'язку з цим тут передбачають допоміжні приміщення: вестибюль з гардеробом, убиральню з умивальником, буфет та ін.

Навчальні майстерні в школі можуть бути комбінованими, коли обробка деревини, металів і всі інші види навчальних робіт виконуються в одному приміщенні, і такими, що мають окремі приміщення для обробки деревини та обробки металів і виконання електромонтажних робіт.

Навчальні майстерні можуть бути, нарешті, у пристосованих приміщеннях, найчастіше в класах. При всіх варіантах навчальні майстерні бажано розміщувати на першому поверсі.

Яке приміщення не займали б навчальні майстерні, вони повинні відповідати єдиним нормативам площі на одиницю устаткування і на робоче місце. Нормативи становлять у середньому 3,5-4,0 м2 на робоче місце на слюсарному відділенні, 4-5 м2 на робоче місце на столярному відділенні, 5-6 м2 на один невеликий металообробний верстат. У цілому приміщення столярного і слюсарного відділень майстерень повинно бути не менш як 66 м2, а приміщення комбінованих майстерень — 90 м2. Мінімальна висота приміщень майстерень - 3 м. Крім виробничої площі, як було вже сказано, у навчальних майстернях передбачають допоміжні приміщення. Перш за все, це інструментальні, де зберігаються інструменти і вироби учнів, а також оброблювані матеріали. За типовими проектами на інструментальні відводиться по 16 м2. Для більшої зручності їх бажано розміщувати поряд з відповідними відділеннями майстерень. Оскільки в майстернях звичайно використовують трифазний струм, в інструментальній монтують розподільний щит. Тут же встановлюють знижувальний трансформатор на 36 В для живлення ламп місцевого освітлення. У кожному відділенні навчальних майстерень установлюють умивальники з розрахунку один умивальник на 20 учнів. Типовими проектами в навчальних майстернях передбачено

Основним устаткуванням у навчальній майстерні є слюсарний і столярний верстаки, свердлильні та токарні верстати для обробки деревини і металів.

Досить актуальним на сьогодні є питання про створення устаткування, яке регулювалося б по висоті. Адже на тому самому робочому місці доводиться працювати учням V—VII класів, які значно різняться за зростом. У попередньому розділі згадувалося вже про те, що, працюючи на робочих місцях, які не відповідають зросту, учні не можуть додержувати правильних робочих поз, що в свою чергу негативно впливає на розвиток організму дитини.

Подано вже пропозиції щодо регулювання робочих місць по висоті. При роботі на деревообробних і металорізальних верстатах цього досягають за рахунок дерев'яних підставок, які кладуть під ноги.

У процесі трудового навчання учні набувають рухових навичок і вмінь; у них утворюються нові умовно-рефлекторні зв'язки. під впливом фізичної праці вдосконалюється координація рухів, зміцнюється кісткова система, розвивається м'язова система, поліпшується робота дихальної і серцево-судинної систем, підвищується обмін речовин.

Спеціальні дослідження показали, що в осіб, які займаються фізичною працею, обмін речовин відбувається інтенсивніше, ніж у тих, хто займається переважно розумовою працею.

Трудове навчання має велике значення як засіб переключення учнів з одного виду діяльності на інший, що, згідно з ученням І.М. Сєчєнова, найбільше сприяє відновленню працездатності.

Це положення переконливо ілюструють дослідження. У звичайні навчальні дні, як показали спостереження, у більшості учнів працездатність порівняно з вихідними показниками (до початку занять) підвищується до кінця першого уроку. Потім вона трохи коливається на цьому рівні протягом другого уроку і помітно знижується після третього уроку в учнів V класу і після четвертого уроку в учнів VI—VII класів. Дальші навчальні заняття проходять при прогресивному зниженні працездатності учнів.

Переключення учнів з загальноосвітніх предметів на трудове навчання з обробки деревини сприяє підтриманню їх працездатності на вищому рівні на наступних уроках. У дні, коли учні працюють у столярних майстернях, у кінці навчального дня в них помітна вища працездатність, ніж в інші дні. Проте при роботі в майстернях у той самий день, але в різні години ступінь працездатності учнів у кінці всіх занять виявляється різною. Наприклад, у V класі найменше зниження її спостерігалось у тих випадках, коли уроки з праці проводилися на третій годині занять, а найбільше - на першій.