Сторінка
2

Підтримка духовно-творчого саморозвитку обдарованих студентів педагогічних ВНЗ

В рамках діяльності Чернігівського регіонального центру Інституту обдарованої дитини НАПН України у Чернігівському національному педагогічному університеті проводиться виявлення та психолого-педагогічний супровід (фасилітація) обдарованих студентів. Зокрема на факультеті початкового навчання (спеціалізація «образотворче мистецтво», «музичне мистецтво») навчається багато художньо, творчо, соціально обдарованих студентів (як актуально, так і потенційно). Ознаками такої обдарованості можуть бути розвинена мотиваційна складова (у якій ведучу роль відіграє творча активність, енергопотенціал, нестримний внутрішній потяг до самореалізації), емоційно-ціннісне ставлення до світу (чутливість до навколишнього, увага до власного внутрішнього світу та інших людей) та креативність (критичність мислення, уява, генерування ідей). Ці якості можуть стати передумовою появи духовної кризи, що спричинена не співвідносністю між реаліями, прагматизмом життя і внутрішніми бажаннями, творчими потягами. Разом із тим варто пам’ятати, що головною ознакою обдарованості можуть стати не наявність досягнень, а стійка потреба у заняттях творчістю. Як казав видатний письменник ХХ століття Томас Манн – «Талант – це потреба». Потреба втілювати в образах, «довіряти» образам найбільш важливий, ціннісно значимий зміст свого життя.

З метою підтримки обдарованих студентів в рамках діяльності Чернігівського регіонального центру Інституту обдарованої дитини НАПН України створено творче об’єднання ЧІКС (Чернігівські інтелектуальні креативні студенти), яке має декілька напрямків діяльності, зокрема:

- наукова діяльність (написання курсових, дипломних проектів, статей з проблеми творчості, обдарованості, саморозвитку);

- волонтерська (проведення творчих занять, майстер-класів з дітьми з інтернатів, притулків, дітьми з особливими потребами, допомога у написанні волонтерських проектів);

- організаторська (допомога в організації Всеукраїнських та регіональних конференцій, семінарів, круглих столів);

- творча (організація виставок студентів у місті, проведення щосуботи майстер-класів, участь у творчих конкурсах, поетичних вечорах, Дні відкритих дверей університету та ін.);

- просвітницька (допомога у проведенні тренінгів для вчителів, вихователів, бібліотекарів, створення навчальних презентацій тощо).

Важливою умовою функціонування такого об’єднання є створення розвивально-творчого середовища факультету педагогами-фасилітаторами. Фасилітація у найширшому тлумаченні - «полегшення», допомога групі або окремій людині в організації власної діяльності. Роль викладача-фасилітатора у створенні навчально-творчого середовища вишу, безумовно, велика. Його позиція в такому контексті в навчальному процесі відрізняється від класичної позиції педагога-керівника навчальним процесом. Засвоїти і застосувати навички фісилітаціі в роботі зі студентами більшості сьогоднішніх педагогів дуже непросто, оскільки викладач десятиліттями вчився контролювати ситуацію, керувати студентами і процесом навчання. Фасилітатор виступає скоріше як координатор, стимулятор, каталізатор пізнавальних і творчих процесів, що є можливим лише у площині суб’єкт-суб’єктних стосунків між учасниками навчального процесу вищої школи.

Роль викладача в такому контексті має трактуватися не як пряме «перекачування» знань, наявних у педагога, в голови його студентів, а як створення умов для засвоєння цих знань шляхом дослідження, застосування, породження або проживання знань майбутніми творчими вчителями у процесі їх самостійної професійно-творчої діяльності. У реальній практиці викладання для деяких викладачів це виглядає як переворот у професійній картині світу. Це передбачає зміну стереотипів, педагогічної свідомості, формування у педагогів нових установок, нових уявлень про свою роль і місію в процесі професійної підготовки студентів – майбутніх фасилітаторів навчання учнів.

Таким чином, турбота про створення творчого освітнього середовища ВНЗ засобами психолого-педагогічної фасилітації є, на нашу думку, одним із головних чинників, який забезпечує розвиток складних завдань професійної підготовки та духовно-творчого розвитку студентів. Саме залучення молоді до активної творчої роботи, створення умов для всебічної реалізації в аудиторній та позааудиторній роботі обдарованих студентів здатне забезпечити формування важливих якостей, які стануть основою професійного-творчого становлення та духовного розвитку.

Навчально-творче середовище – це таке оточення, в якому завдяки фасилітації педагога відбувається позитивний рух до вершини зростання ролі суб'єкта як організуючого фактору, в якому гармонізується стан людини, нейтралізуються наслідки стресу, розвиваються творчі здібності, здійснюється самореалізація особистості на духовному та творчому рівнях. Це обов'язковий особистісноутворюючий фактор, що будується на позитивних установках, на культурних універсаліях, формує здатність до участі у творчо-перетворювальних змінах на факультеті та у місті, поступово «народжує» людину нового типу з інноваційним сприйняттям, духовно та творчо розвинену.

Творчого характеру освітньо-виховному середовищу в закладі освіти надає прагнення всіх педагогів, які здійснює такий непрямий, фасилітативний вплив на особистість студента, який сприяє якомога повнішому розкриттю його здібностей, інтересів, нахилів через організацію різноманітної творчої діяльності. Участь у проектах, проведення майстер-класів, розвивальних занять, волонтерська діяльність дає поштовх до самоудосконалення, саморозвитку, самореалізації духовно-творчих потреб самої особистості в інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах, ліквідує орієнтацію на посередність, передбачає розвиток ініціативи, соціальної активності, створює умови для виявлення нових рис у міжособистісних стосунках.

Окрім професійних знань, умінь і навичок професійна підготовка має охоплювати творчий розвиток педагога, формування у нього особистісної позиції, потягу до ініціативи, активності, самоудосконалення, а також розвиток таких рис, як чутливість, емпатія, толерантність, емоційно-ціннісне ставлення до дитини.

Збереження переважно директивного характеру підготовки майбутнього вчителя, використання колективних і брак групових та індивідуальних форм роботи, здебільшого інформаційний характер навчання, розрив між теоретичними знаннями та їх практичним застосуванням, архаїчні форми, методи, засоби підготовки майбутнього фахівця в умовах інформаційного суспільства – ось ті проблеми, які сьогодні турбують вищу педагогічну освіту.

Разом із тим слід зазначити, що освіта сьогодні поступово переходить у людиноцентрований вимір, тобто здійснює орієнтацію на ініціативного активного суб’єкта, який володіє критичністю та креативністю мислення, самостійно аналізує ситуацію, обирає цілі та досягає їх на основі духовності та гуманності. Цьому сприяє, на нашу думку, діяльність Інституту обдарованої дини НАПН України, зокрема створення мережі регіональних центрів.

самоідентифікація студент обдарований фасилітатор