• Головна

Сторінка
9

Культура мислення молодших школярів

Реферати / Педагогіка, виховання / Культура мислення молодших школярів

Досвід виникнення логіки та впровадження завдань з логічним навантаженням у зміст уроків математики, української мови презентував педагогічний колектив колегіуму «Олімп» (м. Київ) у межах роботи семінару-практикуму «Освіта майбутнього», який проходив на базі закладу 2 – 3 березня 2007 року. Заслуговує на увагу те, що всі уроки педагогічного колективу колегіуму «Олімп» об’єднувала найважливіша концептуальна ідея експериментального дослідження: «…істина не дана ззовні готовою, і кожна дитина здатна зробити внесок в її осягнення через організацію проблемно-пошукового діалогу на уроці».

Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра

Діагностична основа технології є організаційно-методичним інструментарієм контрольно-регулюючого та оцінно-результативного компонентів навчально-виховного процесу. Зазначену основу технології складають емпіричні методи і методи контролю та самоконтролю. Саме вони допомагають відстежити, проаналізувати і відкоригувати результати щодо формування культури мислення молодшого школяра. А це означає – відстежити динаміку розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер культури мислення молодшого школяра.

До емпіричних методів діагностичної основи зазначеної технології ми відносимо спостереження, методи психодіагностики та аналізу продуктів діяльності. У таблиці подано короткий зміст кожної сфери культури мислення молодшого школяра та діагностичні методи, які можна використовувати для виявлення рівня сформованості зазначених сфер.

Зміст феномена «культура мислення»

Діагностичні методики

стійкий пізнавальний інтерес;

прагнення довести власні думки;

пргнення до самовдосконалення

Анкетування; проектний малюнок «Що мені подобається в школі»; методики: САН (стан, активність, настрій), «Колаж»; цілеспрямоване та систематичне спостереження

Пізнавальна сфера

розвинуті мисленнєві операції; поняттєве, дивергентне мислення;

розвинуті інтулектуально-творчі вміння

творчі завдання: «закономірності числового ряду»; «зайвий предмет»;

методики: «Використання предметів», «Класифікації», «Виведення наслідків»; «На що схожа пряма», «Паралельні лінії»; «Знайди недоречності»; добір рими;

психологічний аналіз процесу і продуктів творчої діяльності учнів

Соціальна сфера

емоційно-вольовий компонент;

комунікативний компонент (комунікативні вміння)

цілеспрямоване та систематичне спостереження в умовах спільної навчальної діяльності; методика «Вибір у діяльності»;

аналіз продуктів літературної творчості: рівень зв’язності, логічності, діалогічность, образності мовлення

Відповідно до стану розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфер можна виділити чотири рівні сформованості культури мислення молодшого школяра: високий, достатній, середній та низький. З огляду на те, що стан розвитку вказаних сфер впливає на ефективність здійснення пізнавальної діяльності, ми розглядатимемо стан розвитку кожної сфери за двома напрямками: особистісним та діяльнісним. Ці два напрямки взаємопов’язані. Характеризуючи особиснісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, назвемо якості, функції, психічні процеси особистості. Означимо діяльнісний напрямок стану розвитку культури мислення молодшого школяра, опишемо, як зазначені в особистісному напрямку якості, риси, психічні процеси особистості впливають на ефективність здійснення пізнавальної діяльності.

Високий рівень розвитку культури мислення молодшого школяра. Для цього рівня окреслимо стан розвитку мотиваційної, пізнавальної та соціальної сфери за двома напрямками: особистісним і діяльнісним.

Мотиваційна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Стійкий інтерес до нового, потреба розібратися в ньому; внутрішня пізнавальна і творча активність, яка виявляється в інтелектуальній ініціативі під час співробітництва з учителем та однокласниками; прагнення до самовдосконалення

Стійке бажання вийти «за межі» завдання і створити нові «продукти» (наприклад, новий спосіб розв’язання задачі; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо); прагнення довести почату справу до кінця

Пізнавальна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

Розвинуті прийоми розумової діяльності (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, аналогія); розвинуте поняттєве, дивергентне, творче мислення; якості мислення (гнучкість, активність, цілеспрямованість, широта, глибина, критичність); діалогічні ланки в структурі мислення, які спрямовані на взаємодію з партнером: «мислення для іншого», «мислення за іншого», «мислення спільно з іншим»; міцні знання, передбачені державним стандартом початкової школи, у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних життєвих і навчальних ситуаціях; розвинені рефлексія, інтелектуально-творчі вміння. Вміє знаходити власні помилки, усвідомлювати та виправляти їх

У пізнавальній діяльності постійно вібувається процес «осяяння», який виявляється у «відкритті» певного правила, арифметичної закономірності, властивості тощо,нового способу розв’язання задачі. Дитина постійно виходить «за межі» навчального завдання і створює нові «продукти» (наприклад, тексти задач; вправ; казки, вірші, використовуючи навчальний матеріал з математики, української мови тощо)

Соціальна сфера

Особистісний напрямок

Діяльнісний напрямок

У спільній роботі з однокласниками виявляє чуйність, повагу до думок партнера; здатність підпорядковувати особисті цілі й бажання спільній справі; виявляє емоційну стійкість у контакті, що означає дотримання моральних норм і правил взаємодії; високий рівень розвитку вербальної і невербальної комунікації

Вміє організовувати співробітництво в процесі спільної пізнавальної діяльності так, щоб досягти творчих результатів у спільному пошукові. Виявляє ініціативність, високу мовленнєву продуктивність у взаємодії. Бере на себе відповідальність за прийняті рішення під час спільної навчальної діяльності

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: