Сторінка
5
Але хоча в розглянутий період у цілому відбувалось посилення глобалізаційних тенденцій у фінансовій сфері, цей процес був переривчастим. Тому доцільно замість часового розрізу динаміки кризовості розглянути її зв’язок з об’єктивними показниками фінансової глобалізації. В узагальненому вигляді про рівень глобалізації може свідчити абсолютне значення і динаміка відношення валових міжнародних потоків приватного капіталу до ВВП (далі – потоки капіталу) у світі, а також окремо по групах країн. Так, з 1970 по 2000 р. у світі це відношення зросло з 4 до 29 %, але також тимчасово зменшувалось, особливо в 1975, 1982–1983 та 1994 рр. [16]. Розглянемо на основі кореляційного аналізу характер і значимість (рівень значимості менше 0,05) впливу цього показника і його зростання на валютні кризи (з лагом 0-5 р.) за період 1970–2003 рр.
У світі в цілому потоки капіталу здійснювали позитивний антикризовий вплив (значимі негативні коефіцієнти кореляції з лагом за різними методами 0-5 або 3-5 р.), а їх зростання – також позитивний (0 р. в лише за одним з методів). У країнах з високим доходом – позитивний (1 та 4-5 або 4-5 р.), зростання – позитивний (1 р. з а одним методом). У країнах з середнім і низьким доходом – позитивний (0-5 р.), зростання – незначний. У країнах з високим середнім доходом – незначний негативний, зростання – незначний. У країнах з низьким середнім доходом – позитивний (0-3 або 0-5 р.), зростання – позитивний (2 р.). У країнах з низьким доходом – позитивний (0-5 р.), зростання – незначний. У Східній Азії і Океанії – незначний негативний, зростання – позитивний (2 або 3 і 5 р.) або негативний (4 р.). У Латинській Америці і Карибських островах – незначний позитивний, зростання незначний. На Близькому Сході і в Північній Африці – позитивний (1-3 або 2-4 рр.), зростання – незначний позитивний. У Південній Азії – незначний позитивний, зростання – негативний (4 р.). В Африці південніше Сахари – позитивний (0-5 р.), зростання – незначний.
Якщо розглядати відносний рівень і динаміку фінансової глобалізації окремих груп країн (порівняно із світовим рівнем), результати будуть такими. У країнах з високим доходом відносно більші потоки капіталу впливають позитивно (1 р.), відносно більше їх зростання – також позитивно (2 р. лише за одним методом). У країнах з середнім і низьким доходом – негативно (3-5 або 4-5 р.). У країнах з високим середнім доходом – негативно (0-5 або 0-2 і 4-5 р.). У країнах з низьким середнім доходом – позитивно (1-2 р.), зростання – позитивно (5 р. лише за одним методом). У країнах з низьким доходом – позитивно (4-5 або 5 р.). У Східній Азії і Океанії – негативно (3-4 р.). У Латинській Америці – негативно (0-4 або 0-2 і 5 р.). На Близькому Сході, в Північній Африці і Південній Азії – незначно негативно. В Африці південніше Сахари – позитивно (5 або 1 і 5 р.).
Для аналізу впливу середніх значень незалежної змінної обрахуємо коефіцієнт кореляції між кризовістю і квадратом відхилення потоків чи їх зростання від середньої. Якщо середню незалежної змінної розглядати окремо для кожної групи країн, то значимі результати будуть такими. В усіх країнах середні значення потоків капіталу здійснюють негативний вплив (0-2 або 0-3 р.). У країнах з середнім і низьким доходом – негативний (0-3 або 1-3 р.). У країнах із високим середнім доходом – позитивний (5 р. лише за одним методом). У країнах з низьким доходом – негативний (1-3 р. лише за одним методом), зростання потоків – негативний (1-2 або 2 і 5 р.). У Східній Азії і Океанії зростання – позитивний (5 або 4-5 р.). Якщо середню незалежної змінної брати для всіх країн однакову (10,7 % ВВП для потоків капіталу і 1,05 для їх зростання), то значимі результати по групах країн відрізняються. Вплив середніх значень потоків капіталу є значно позитивним із різними лагами (але переважно майже з усіма розглянутими) в країнах з доходом нижче середнього, а по регіонах – в Африці та на Близькому Сході. З лагом 5 р. вплив негативний у країнах із високим середнім доходом. Щодо впливу середніх темпів зростання потоків капіталу, то його характер такий самий як і при різних середніх по групах країн, різниця полягає лише у лагах впливу.
Таким чином, питання негативного чи позитивного впливу фінансової глобалізації за критерієм ризику виникнення валютних криз залишається дискусійним. З одного боку, порівняно з повоєнним періодом сучасний період глобалізації призвів до зростання частоти валютних криз, але з середини 1980-х рр. при продовженні процесу фінансової глобалізації спостерігався обернений ефект. Усередині сучасного періоду глобалізації валові міжнародні потоки приватного капіталу, як один із проявів фінансової глобалізації, здійснюють, навіть, швидше позитивний антикризовий вплив. Але просування країн із високим середнім доходом, Східної Азії та Латинської Америки швидше за інших у напрямі залучення до фінансової глобалізації негативно відобразилося на стабільності валютних ринків цих країн. Країни з високим доходом і доходом нижче середнього навпаки внаслідок відносно більшого руху капіталу вигравали у стабільності. Існують аргументи на користь наявності певного середнього рівня фінансової глобалізації, яка максимізує або мінімізує рівень валютної стабільності. Але застосування різної методології дає суперечливі результати щодо характеру впливу цього середнього рівня. Надалі можливе використання аналізу ефекту від фінансової глобалізації на валютні кризи з урахуванням кількості населення в країнах або значення цих країн у світовій економіці.
Завантажити реферат