Сторінка
2

Антикризовий фінансовий менеджмент санаторного підприємства на основі фінансового контролінгу

У загальному вигляді антикризове фінансове управління являє собою систему прийомів і механізмів управління фінансів, спрямовану на попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства. Антикризовий фінансовий менеджмент значною мірою повинен спиратися на функціональний і методологічний інструментарій контролінгу, а також урахування вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом”, в якому виписано механізм фінансової санації та банкрутства підприємств.

У вітчизняній економічній літературі [4, 5, 7, 8, 9] висвітлюються окремі риси діючих систем контролінгу, але автори переважно обмежуються описом зарубіжного досвіду або констатують висновок про необхідність організації служби контролінгу на підприємствах, яким загрожує банкрутство. На нашу думку, вузьким місцем досліджень є те, що в усіх випадках служба контролінгу недостатньо прив’язується до діючої системи господарювання України і не виступає упереджувальним (стосовно стану банкрутства) методом фінансового менеджменту підприємств.

Контролінг – це спеціальна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг. Вважається, що контролінг – це система, зорієнтована на перспективний розвиток підприємства. Основною його метою є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу при мінімізації ризику та збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, що обумовлює належне місце контролінгу у системі функцій фінансового менеджменту (рис. 2).

Антикризове фінансове управління – це не тільки система управління фінансами, спрямована на виведення з кризи, у тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб’єкта господарювання. На нашу думку, за умов ринкових трансформацій антикризове фінансове управління є не стільки санаційним інструментом, скільки системою профілактичних засобів, спрямованих на попередження фінансової кризи. Звідси логічним є висновок про необхідність запровадження системи контролінгу як елемента антикризового управління усіма підприємствами, в тому числі рентабельними та фінансово стійкими.

Рис. 2. Контролінг у системі функцій фінансового менеджменту

На користь такої позиції, зокрема, можуть свідчити й результати аналізу діяльності ЗАТ „Приазовкурорт”. Однак перш ніж перейти до дослідження організаційних й економічних факторів, що впливають на ефективність діяльності даного товариства, слід зазначити, що воно є структурним підрозділом санаторно-курортної корпорації ЗАТ „Укрпрофоздоровниця” і має значну цінність у масштабах України та великі можливості щодо надання курортних послуг. Підприємство має у своєму складі п’ять санаторіїв – „Бердянськ”, „Лазурний” та „Приазов’я” у м. Бердянську та санаторії „Кирилівка” і „Великий Луг”, які розташовані на території Запорізької області, стаціонарний ліжковий фонд яких на кінець 2004 р. складав 3 595 ліжко-місць. У курортному сезоні 2004 р. обслуговано 26 789 чол., що складає 150,2 % до плану.

Проведення оцінки формування та використання фінансових ресурсів викликано такими чинниками. Під час аналізу процесу формування чистого прибутку, структури прибутку від звичайної діяльності та інших фінансових результатів було встановлено збільшення чистого прибутку в 2004 р. порівняно з попереднім роком на 53,6 % завдяки збільшенню чистого доходу від реалізації на 15,5 %. При цьому виявлено зменшення операційного прибутку в абсолютному значенні на 306,3 тис. грн. (14,4 %) у зв’язку із зростанням собівартості реалізованої продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на реалізацію на 17,8 %.

Для більш детального аналізу фінансової діяльності закладу здійснимо факторний аналіз прибутку від операційної діяльності та факторний аналіз рентабельності реалізованої продукції на окремі види послуг, які користуються підвищеним попитом у споживачів, що показало зменшення операційного прибутку через недостатнє зростання цін на реалізовану продукцію порівняно з динамікою зміни собівартості. У процесі проведеного аналізу рентабельності виробничих фондів було встановлено підвищення показника до 4,5 %. Вплив чинників на зміну рентабельності розраховано методом ланцюгових підстановок, що вказало на підвищення рівня рентабельності на 1,0 пункт завдяки зростанню частки прибутку на 1 грн. реалізованої продукції. Така тенденція обумовлена також підвищенням рентабельності основних фондів на 0,6 пункт внаслідок зростання фондовіддачі основних виробничих фондів.

Проведений факторний аналіз собівартості продукції включав аналіз операційних витрат, структури операційних витрат за економічними елементами та собівартості за калькуляційними статтями витрат. Операційні витрати у 2004 р. становили 36 423,9 тис. грн., що свідчить про їх збільшення порівняно з попереднім періодом на 17,5 %. Таке підвищення детерміновано зростанням матеріальних витрат на 31,2 %.

Аналіз структури операційних витрат за економічними елементами вказав на матеріаломісткий характер виробництва санаторно-курортних послуг. Частка матеріальних витрат у 2004 р. становила 59,4 %. Темпи зростання витрат за цією статтею на 20,9 пункти перевищили темпи зростання повної собівартості. При цьому встановлено, що нарощування обсягів реалізації продукції відбувалося переважно інтенсивним шляхом, тобто за рахунок якісних факторів (підвищення продуктивності праці, впровадження високоефективних технологій тощо).

Крім цього, проаналізовані склад і джерела утворення майна, фінансова стійкість і ліквідність підприємства (табл. 1).

Таблиця 1

Показники платоспроможності ЗАТ „Приазовкурорт” за 2003–2004 рр.