Сторінка
3
Характерно, що в західній соціології в рамках концепції конвергенції, що розроблялася цілим рядом авторів, аналізувалися не стільки відмінності, скільки принципова схожість багатьох змістовних компонентів освітніх моделей на Заході та в Радянському Союзі. При цьому підкреслювалися стійкі паралелі в характері молодіжних настроїв, учбових мотивацій студентських контингентів двох на той період протиборчих сторін (В.Коннор, Х.Сміт, П.Холландер, М.Янович).
Особлива увага вивченню мотиваційної сфери особистості приділяється процедурам виявлення і оцінки придатності молоді за своїми індивідуально-психологічними характеристиками певним професіям, тобто при проведенні професійної орієнтації і психологічного відбору.
Зі всієї сукупності професійно важливих якостей, особових особливостей, що зумовлюють успішність навчання тієї або іншій професії і подальшої трудової діяльності, одне з основних значень приділяється системі ціннісних орієнтирів конкретної людини, спрямованості і інтенсивності спонукальних сил, устремлінь на досягнення найближчих і віддалених цілей в розвитку і реалізації суб'єкта діяльності.
Створення цільової орієнтації, пов'язаної з кінцевою метою навчання і направленої на усвідомлення студентами включеності всіх дисциплін, що вивчаються, в структуру професійної підготовки, є найважливішим чинником підвищення ефективності навчання і формування особи фахівця. Відношення до професії, мотиви її вибору є надзвичайно важливими (а за деяких умов і визначаючими) чинниками, що обумовлюють успішність професійного навчання.
мотивація професійний молодь