Сторінка
3

Професійна підготовка в університеті

Серед різних видів занять особливе місце належить практиці в умовах професійної діяльності. У 80-х рр. у вузах більшості країн світу перейшли до безперервної практики, тобто навчаються за професією, починаючи з першого року навчання. Підсумкові роботи трактуються як такі, що найбільш повно моделюють задачі професійної діяльності майбутніх фахівців і найбільш об'єктивно демонструють досягнутий ними рівень освоєння професії і спеціальності, творчого осмислення професійних задач. У 70- 80-х рр. сформувалася стійка тенденція до посилення дослідницького характеру цих робіт .

Рівень підготовки фахівців значною мірою визначається якістю навчального плану, програм і їх відповідністю вимогам сучасного розвитку культури, науки, техніки. Важливе значення мають традиції, що сформувалися в конкретному вузі або в національній системі вищої школи.

Також, на думку Ю.Г. Фокіна, важливо враховувати особисті якості людини. Самодисципліна, самоконтроль, активність у вибраній сфері діяльності, в підвищенні своєї професійної компетентності – необхідні якості сучасного фахівця. Фахівець сьогодні - це багато в чому продукт самого себе. Проте ця різностороння самостійність особливо ефективна лише тоді, коли вона ґрунтується на високій культурі особи фахівця, що забезпечує внутрішню орієнтацію в нових умовах і можливостях, що з'являються. Фахівець як особа характеризується життєвими цінностями, випробовуваними і усвідомленими їм потребами, ціннісними орієнтаціями, що враховують соціальні норми, ідеалами. Все це - продукт освоєння ним культури, усвідомлення загальнолюдських цінностей і ідеалів.

Деякі психологічні аспекти професійної підготовки в університеті (замість висновків)

Проблема професіоналізму стоїть сьогодні особливо гостро. Багатьом "працедавцям" потрібен молодий, енергійний професіонал, а не просто випускник вузу. Досягти ж високого рівня професіоналізму в короткі терміни багатьом молодим людям не вдається. У зв'язку з цим відповідальність за якість підготовки фахівця розподіляється як на викладацький склад вузу, так і на самого студента. Навчаючись у вузі, аналізуючи інформацію, погодившися зі своїми професійними намірами, студент інакше (ніж це було у 60-ті і 70-ті роки) повинен підходити до підготовки себе до майбутньої професійної діяльності. Проте слід зазначити, що таке явище не стало повсюдним і помітним для педагогів. Позначаються інерційність мислення і інфантильність сьогоднішнього студента.

Результати наукових досліджень і практика показують, що професійна підготовка у вузі не повною мірою забезпечує високоякісну підготовленість фахівців, що випускаються. На досягнення фахівцем професійної майстерності після закінчення вузу затрачується досить тривалий час (в середньому 10-15 років). Значить, у ці роки багато фахівців працюють з браком. Можна сказати, що через ряд об'єктивних і суб'єктивних причин не кожний студент здатний стати дійсним суб'єктом своєї діяльності (учбово-професійної).

У зв’язку з цим, не можна не звернути увагу на важливий психологічний момент у професійному навчанні. Його відмічають автори підручнику з педагогіки Н.В.Бордовської і А.А. Реан:

Таким чином, формування позитивного ставлення до професії є важливим чинником підвищення учбової успішності студентів. Але саме по собі позитивне ставлення не може мати істотного значення, якщо воно не підкріплюється компетентним уявленням про професію (у тому числі і розумінням ролі окремих дисциплін) і погано пов'язане зі способами оволодіння нею. Отже навряд чи навчання пройде вдало, якщо будувати його тільки за принципом, зображеним у вірші «Ким бути?» Маяковського: «Хорошо быть . – пусть меня научат».

Вочевидь, до кола проблем, пов'язаних з вивченням ставлення студентів до обраної професії, має бути включений ціла низка питань. Це:

1) задоволеність професією;

2) динаміка задоволеності від курсу до курсу;

3) чинники, що впливають на формування задоволеності: соціально-психологічні, психолого-педагогічні, диференціально-психологічні, у тому числі і статево-вікові;

4) проблеми професійної мотивації, або, іншими словами, система і ієрархія мотивів, що визначають позитивне або негативне ставлення до вибраної професії.

Ці окремі моменти, як і ставлення до професії в цілому, впливають на ефективність учбової діяльності студентів. Вони, зокрема, позначаються на загальному рівні професійної підготовки, і тому дана проблема входить до числа питань педагогічної і соціально-педагогічної психології. Але є і зворотна залежність: на ставлення до професії, безумовно, впливають різні стратегії, технології, методи навчання; впливають на нього і соціальні групи.

Діагностика ставлення професії є власне психологічною задачею. А ось формування ставлення до професії є переважно педагогічною проблемою.

Задоволеність професією – це інтеграційний показник, який відображає ставлення суб'єкта до вибраної професії. Він абсолютно необхідний і надзвичайно важливий саме як узагальнена характеристика. Низька задоволеність професією в більшості випадків стає причиною текучості кадрів, а вона, у свою чергу, приводить до негативних економічних наслідків. Крім того, від задоволеності вибраною професією неабиякою мірою залежить і психічне здоров'я людини. Його збереженню сприяє також високий рівень професіоналізму – один з вирішальних чинників подолання психологічного стресу.

Таким чином, вивчення задоволеності професією, її вплив на процес професійного навчання, виявлення в цій області певних закономірностей – все це більш ніж актуальні задачі педагогіки і психології.

Размещено на Allbest.ru